Грошово-кредитна система та грошова політика держави

ня випливає, що коли грошова пропозиція М зростає, то ціни Р

чи випуск Y повинні також зростати, або ж швидкість обертання

грошей V має зменшуватись.

Монетаристи виходять з того, що при збільшенні М існує

невелика імовірність зростання V. Адже, за їхньою аргумен-

тацією, швидкість обертання грошей V залежить перед усім від

звичок людей у користуванні грошима та структури грошового

ринку (використовуваних грошових засобів). Якщо це так, то

при збільшенні М мають зростати саме сукупні витрати (P*V).

У поглядах монетаристів на динаміку Y існують певні

розбіжності. Якщо частина прихильників цієї теорії виходить з

можливості зміни Y під впливом М, то інші, навпаки, вважають,

що не лише V, а й Y є стабільним. Якщо це так, то із монета-

ристської формули випливає, що зростання М втілюється лише у

збільшенні загального рівня цін Р, тобто існує безпосередній

зв'язок між кількістю грошей та інфляцією.

На чому грунтуються погляди тих, що вважають Y відносно

стабільною величиною? Вони виходять з того, що випуск зале-

жить від виробничих можливостей, зайнятості населення (з ура-

хуванням природного рівня безробіття). Отже, збільшення М, не

впливаючи на Y, лише збільшує Р. Графічно це має такий вигляд

(графік 3):

Пояснення до графіка:1. На графіку показано дві рівноваги: при меншому Е1 та

більшому Е2 сукупному попиті.

2. Лінія пропозиції піднімається перпендикулярно вгору