Грошово-кредитна система та грошова політика держави

Політика "дешевих" і "дорогих" грошей.

Держава, маніпулюючи через свій центральний банк важеля-

ми кредитного регулювання - операціями на відкритому ринку

цінних паперів, зміною норми обов'язкових резервних вимог і

зміної облікової процентної ставки, може здійснювати політику

"дешевих" і "дорогих грошей".

Політика "дешевих" грошей має на меті зробити кредит де-

шевим і легкодоступним, щоб збільшити обсяг сукупних витрат і

зайнятості в умовах економічного спаду чи депресії. Політика

"дорогих" грошей полягає в обмеженні пропозиції грошей, щоб

зменшити сукупні витрати і стримати інфляцію. У першому ви-

падку відображається кейнсіанські уявлення про грошово--

кредитне регулювання, а у другому - неокласичні (монета-

ристські).

Коли центральний банк проводить політику "дешевих" гро-

шей, він намагається збільшити їх пропозицію такими діями:

1) купівля державних облігацій в комерційних банків і насе-

лення; 2) зниження резервної норми або 3) зниження облікової

ставки проценту. Це зовсім не означає, що усі ці дії повинні

відбуватись обов'язково і одночасно,- центральний банк може

застосовувати лише один із цих важелів регулювання пропозиції

грошей (як правило, це купівля державних цінних паперів).

Якщо проводиться політика "дорогих" грошей, він здійснює такі

заходи: 1) продає державні облігації; 2) підвищує резервну

норму або 30 підвищує облікову процентну ставку.