Сучасна аграрна політика української держави

10)визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місце в аграрній реформі;

11)з’ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи;

12)правовий аналіз організаційних форм та методів проведення аграрної реформи;

13)зміна відносин власності на землі сільськогосподарського призначення;

14)аналіз правового становища суб’єктів аграрної реформи;

15)роль держави у забезпеченні аграрних перетворень;

16)проблема законодавчого забезпечення аграрної реформи;

17)охорона навколишнього природного середовища в процесі аграрного реформування та інші 35,с.130-131.

Отже, як висновок, слід підкреслити, що в результаті виникнення нових правових інститутів аграрного права України з’явилася потреба в їх науковому обгрунтуванні та дослідженні.

Потрібно також зазначити, що чисельні наукові праці юристів-аграрників сприяють подальшому розвитку та вдосконаленню нових правових інститутів.

На жаль, існує чимало ще не вирішених проблем, які потребують наукового обгрунтування.

Отже, наука аграрного права має сприяти процесу формування та розвитку нових аграрно-правових інститутів і цим самим допомагаючи в реформуванні аграрного сектора економіки України.

Висновки

З прийняттям Верховною Радою України 28 червня 1998 року Основного Закону нашої держави започаткувало якісно новий етап в розвитку національної правової системи, що зумовлює необхідність здійснення державно-правової реформи, одним з основних напрямів якої є аграрна реформа. Метою останньої є створення множинності форм власності на землю та множинності форм господарювання на ній, з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Аграрна реформа спрямована на реформування земельних, майнових, трудових та інших відносин.

Ядром аграрної реформи є земельна реформа, яка здійснюється з метою з метою збільшення ефективності використання земель та забезпечення їх належної охорони. Це процес створення організаційно-правових, економічних, наукових та інших засад, для здійснення різних форм господарювання на землі. Перед земельною реформою поставлено ряд важливих завдань.

Отже, аграрна реформа охоплює і земельну реформу, яка регулює тільки земельні відносини.

Отже, моя кваліфікаційна робота висвітлює наукові засади здійснення аграрної реформи в Україні. Оскільки коли наука аграрного права має розробити основні засади і стратегії здійснення аграрної реформи. Вона повинна дослідити можливості та ефективність правового регулювання нових правових інститутів аграрного права, з метою реформування суспільних відносин в аграрному секторі економіки.

В своїй роботі я постаралась висвітлити історичні пам’ятки правового регулювання аграрних відносин і їх значення для аграрної реформи. Я звернула увагу на основні джерела права, які діяли в минулому та регулювали аграрні відносини на протязі декількох століть, а саме починаючи із найдавніших часів і аж до ХІХ століття. В цьому плані важливим є їх наукове значення.

Крім того, я постаралась висвітлити розвиток законодавства про аграрну реформу вже в незалежній Україні.