Сучасна аграрна політика української держави

Наступний напрям розвитку аграрно-правових наукових досліджень стосується приватизації майна в агропромисловому комплексі. Це пов’язано з тим, що досі відсутній попередньо розроблений та науково обгрунтований план приватизації майна в агропромисловому комплексі. Потрібно створити певну концепцію приватизації майна 40,с.57-59.

Крім того, подальшого дослідження потребують аграрно-трудові відносини. Ці відносини також потребують законодавчого врегулювання.

Ще одним напрямом аграрних досліджень можна назвати дослідження трудових і економічних прав селян.

Також потребує детальнішого наукового дослідження правове становище державних, приватних, сімейних підприємств в аграрному секторі економіки та інших суб’єктів. Слід відзначити, що становище цих суб’єктів досі регулюється, в основному, загальними нормативно-правовими актами цивільного законодавства.

Ще одним напрямом аграрно-правових наукових досліджень є вироблення механізму приватизації земель 35.проблема розробки і прийняття єдиного кодифікаційного акта аграрного законодавства є актуальною і потребує наукового обгрунтування. Прийняття Основ аграрного законодавства України мало би дуже важливе значення як для підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин в аграрному секторі економіки, так і для полегшення правозастосовної діяльності у цій сфері. Це б дозволило усунути протиріччя і прогалини в діючих нормативно0правових актах, забезпечити їх єдність і взаємну узгодженість 31.

Питання про те, чи є майном земельна нерухомість досліджувалось І. Будзиловичем та А. Юрченком 1,с.45-48. На їхню думку, земельні ділянки – це земельна нерухомість, а не нерухоме майно. Тому державна реєстрація земельної нерухомості має регулюватися не Цивільним, а Земельним кодексом та іншими актами законодавства, що видаються відповідно до нього. Отже, це питання потребує наукового обгрунтування юристами-аграрниками.

Оскільки земельна реформа є ядром аграрної реформи, то важливими напрямками аграрно-правових наукових досліджень є проблема розвитку кредитування під заставу землі (іпотечне кредитування). Крім того, дослідження потребують відносини державного управління земельними ресурсами 41.

Отже, як висновок, потрібно зазначити, що напрямів аграрно-правових наукових досліджень є досить багато. Це пов’язано з виникненням нових правових інститутів: земельної та аграрної реформ, права приватної власності на землі, паювання земель, оренди земель та інших.Як я вже зазначала, основними напрямками розвитку аграрно-правових наукових досліджень з питань аграрної реформи є:

1)визначення кола суб’єктів права приватної власності на землі, об’єкту цього права;

2)дослідження природи інституту сільськогосподарської майнової оренди, потреба прийняття спеціалізованого нормативно-правового акта з цього питання;

3)з’ясування юридичної природи сільськогосподарського кооперативу;

4)подальше дослідження інституту правового забезпечення соціального розвитку села;

5)з’ясування соціальної ролі селянства та проблеми гарантування його прав;

6)створення концепції приватизації державного майна в агропромисловому комплексі;

7)дослідження іпотечного кредитування;

8)вивчення питання державного управління земельними ресурсами;

9)наукова розробка засад і стратегії земельної та аграрної реформ; їх правового забезпечення;