Основні джерела інвестицій

Крім того, лінійний метод нарахування амортизації передбачає визначення кінцевого терміну корисного використання об'єкта, тоді як сучасна система передбачає списання об'єкта І групи основних фондів за умови досягнення залишкової вартості на рівні 100 неоподаткованих мінімумів, а для II та III групи окремий облік спрацювання об'єктів взагалі не передбачається. Отже, завдяки нарахуванню амортизації від залишкової вартості, що періодично зменшується, термін корисної експлуатації об'єктів І групи залежить виключно від їх первісної вартості, яка, до речі, розраховується за низкою складових, а термін повної амортизації об'єктів "розтягується" на необгрунтовано тривалий час.

Результати порівняння сучасних ознак вітчизняної системи нарахування амортизації в межах податкового обліку із теоретичними засадами відшкодування витрат на придбання об'єктів основних засобів, а також із світовим досвідом стосовно забезпечення справедливого нарахування амортизації дали можливість дійти висновку, що сучасна система амортизації основних засобів в Україні спрямована виключно на поповнення державного бюджету за рахунок штучного збільшення бази нарахування податку на прибуток. Крім того, світовий досвід свідчить, що доходи державного бюджету внаслідок впровадження такої політики є тимчасовими, оскільки штучне "зв'язування" коштів у необігових активах затримує їх перехід до обігових коштів, кожний обіг яких створює базу для оподаткування.

Погіршення умов відшкодування витрат на придбання основних засобів негативно позначиться також на інвестиційній активності у фондомістких галузях, до яких, безумовно, належить видобуток вуглеводнів. У зв'язку з нестабільністю вітчизняної валюти значно підвищується коефіцієнт дисконтування, що призводить до знецінення надходжень майбутніх періодів, у тому числі й амортизаційних відрахувань. Традиційне значення коефіцієнта дисконтування (10 %), що використовується для внутрішніх розрахунків, значно нижче навіть за банківські ставки за депозитними рахунками для юридичних осіб, а тому для проектів, що передбачають залучення сторонніх коштів, не може бути застосоване.

Заходи щодо оптимізації відновлення основних фондів максимізацією сум амортизаційних відрахувань можна поділити на два основні перспективні напрями:

1) оптимізація системи нарахування амортизації для підприємств;

2) запровадження програми оптимальної модернізації та ремонту основних фондів у межах підприємства.

Коригування норм амортизації за групами пов'язане із прийняттям Верховною Радою України відповідного рішення. Будь-яке підвищення норм амортизації призведе до зменшення бази нарахування податку на прибуток, причому для скасування негативного впливу переходу газовидобувних підприємств на систему нарахування амортизації за методом спадного залишку норми амортизації за І групою основних фондів необхідно збільшити приблизно у 2,2 раза (тобто до 2,75 % на квартал).

Скасування знижувальних коефіцієнтів також є істотним заходом оптимізації відновлення основних фондів компанії не тільки завдяки збільшенню абсолютного значення сум амортизаційних відрахувань за період, а й скороченню термінів амортизації об'єктів і, як наслідок, за рахунок скасування негативного впливу зменшення вартості надходжень майбутніх періодів. Скасування знижувальних коефіцієнтів для підприємств забезпечить збільшення сум амортизаційних відрахувань на 25 % (без урахування дисконтування).

Згідно з чинним законодавством підприємства можуть віднести на валові витрати протягом року витрати на поліпшення об'єктів розміром близько 5 % балансової вартості основних фондів. Витрати, які перевищують цей ліміт, збільшують балансову вартість окремих об'єктів І групи або балансову вартість II та III груп, тобто відшкодовуються не протягом року, а згідно із загальним порядком амортизації основних фондів.Відносно 5 %-го ліміту витрат на поліпшення основних фондів треба зауважити, що збільшення цього нормативу для підприємств матиме виключно позитивне значення. У разі збільшення цього нормативу додатково відшкодовуватимуться великі кошти, що набуває вагомого значення в умовах дефіциту обігових коштів та високих норм дисконтування.

Приклад законодавчого збільшення цього нормативу викладено у змінах до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в якому підприємствам металургійної (в галузі ливарного виробництва), коксохімічної, хімічної, гірничо-видобувної промисловості, а також підприємствам залізничного транспорту, виробникам електричної, теплової енергії та водопостачання дозволено до 1 січня 2003 р. відносити на валові витрати протягом року витрати на поліпшення основних фондів, що були введені в експлуатацію до 1 січня 1993 р., в розмірі 9 % балансової вартості І та III груп.