Основні джерела інвестицій
Економічні процеси повинні здійснюватися таким чином, щоб граничні витрати в кожному окремому випадку точно дорівнювали граничному доходу чи перевершували його. Вкладення інвестиційних ресурсів варто нарощувати доти, поки ефект від вкладення останньої одиниці ресурсу не зрівняється з віддачею від цих інвестицій, а подальше їх нарощування лише призведе до збитків.
З погляду економічної ефективності раціональна інвестиційна діяльність означає, що граничні витрати і граничні доходи від реалізованих інвестиційних програм являють собою прийнятний для суспільства оптимум. Інвестиційна діяльність повинна тривати доти, поки граничні витрати від інвестицій не зрівняються з граничним доходом від цих вкладень. Саме цей обсяг інвестиційних ресурсів дає найбільшу корисність з погляду макроекономічної збалансованості за умови, що аналізом охоплені всі значні витрати і доходи від інвестиційної діяльності.
Якщо гранична корисність чи граничний дохід від певного розміру інвестицій перевищує граничні витрати, то вигідно вкладати більше ресурсів, нарощувати обсяг інвестицій у цю сферу господарської діяльності або конкретне підприємство.
І навпаки, якщо віддача нижча за витрати, то доцільно зменшувати вкладення ресурсів і скорочувати відповідну діяльність. У разі, коли інвестиційні витрати підприємства (наприклад, відсоток за позиками, призначеними для інвестицій) перевищують граничний дохід від цього виду вкладень, а вартість граничного продукту не покриває витрат на оплату праці, підприємству доведеться згортати свої інвестиційні програми і зменшувати чисельність зайнятих.
Але споживачі інвестицій витрачають гроші не на один інвестиційний товар, а на безліч. Тому підприємство чи галузь повинні обирати один прийнятний альтернативний інвестиційний проект. При цьому інвестиції необхідно вкладати так, щоб збільшення прибутку чи корисності від останньої одиниці інвестиційного ресурсу було за всіма реалізованими проектами однаковим.
Інвестиції потрібно здійснювати таким чином, щоб віддача від останньої витраченої на інвестиції грошової одиниці була однаковою за всіма інвестиційними програмами. Якщо ж інвестиційні витрати розподіляються так, що збільшення корисності, одержуваної від реалізації однієї інвестиційної програми, менше, ніж від іншої, то ресурси використовуються так, що при цьому вони дають менше сукупної корисності, ніж могли дати. Отже, корисність можна підвищити, якщо менше витрачати гроші на проекти, які дають незначний приріст корисності, і більше на такі, які дають більший приріст корисності чи прибутку. Інвестор, який бажає максимально використовувати вкладені кошти, повинен перерозподіляти свої ресурси саме в такий спосіб і робити це доти, поки приріст корисності від відповідних інвестицій не стане однаковим за всіма напрямками. Рецепт досягнення споживачами інвестицій максимального ефекту від них полягає в тім, що вони повинні стежити, щоб гранична корисність була однаковою за всіма інвестиційними проектами і програмами. Тобто інвестиції мають здійснюватися так, щоб граничний ефект був однаковим для всіх проектів.Такий підхід мають використовувати підприємство, галузь або економіка загалом, обираючи оптимальний варіант між різними інвестиційними програмами. Якщо всі суб'єкти, які приймають рішення в народному господарстві, дотримуватимуться цього правила, то обсяг виробництва і сукупна корисність будуть максимальними. Ігнорування цього правила призводить до послаблення економічного зростання, стагнації виробництва, глибокої економічної кризи. Зневажливе ставлення до цього правила в Україні призвело до деформування структури інвестицій, які спрямовувалися не в найприбутко-віші галузі економіки, що задовольняють найбільшою мірою споживчі запити населення, а отже, забезпечують найвищу корисність і прибуток, а в галузі і підприємства, обрані за іншими критеріями.
Для підвищення добробуту у країні необхідно, щоб інвестиційна діяльність відбувалася з як можна меншими складностями. Громадяни, підприємства, органи влади, які приймають рішення про інвестиції, повинні мати доступ до різноманітної інформації про об'єкти інвестування, щоб зробити остаточне рішення щодо свого вибору. Витрати на збирання інформації та на етап підготовки до реалізації інвестиційного проекту повинні бути вкрай незначними. Що більше будуть витрати на підготовку інвестиційних програм, то менш ефективним буде сам інвестиційний процес.
Як уже зазначалось, економічних ресурсів зазвичай бракує для задоволення наших потреб. Тому ми змушені обирати, як саме використати наявні кошти, щоб одержати від цього максимальний ефект.
Обмеженість ресурсів також означає, що у цьому світі все має свою ціну, хоча б тому, що завжди є альтернативні варіанти витрат — ми могли б використовувати ресурси на що-небудь інше, чого ми тепер позбавлені.