Арабо-мусульманський культурний регіон

Ху¬до¬ж¬нє тка¬ц¬т¬во має в Єги¬п¬ті дре¬в¬ні тра¬ди¬ці¬ї. Го¬ло¬вні центри се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го те¬к¬с¬ти¬ль¬но¬го ви¬ро¬б-ни¬ц¬т¬ва – Оле¬к¬са¬н¬д¬рія, Да¬мі¬ет¬та, Тін¬ніс – бу¬ли зна¬ме¬ни¬ті сво¬ї¬ми ви¬ро¬ба¬ми ще в рим¬сь¬кий і ві¬за¬н¬тій¬сь¬кий час. Ху¬до¬ж¬ні тра¬ди¬ції ко¬пт¬сь¬ких тка¬нин III-IV сто¬літь про¬до¬в¬жу¬ють жи¬ти з де¬яки¬ми змі¬на¬ми в єги¬пет¬сь¬ко¬му те¬к¬с¬ти¬лі аж до кі¬н¬ця фа¬ти¬мід¬сь¬ко¬го ча¬су. Це і не ди¬в¬но: роз¬кі¬ш¬ні тка¬ни¬ни в май¬с¬те¬р¬них ха¬лі¬фів як і ра¬ні¬ше ви¬ро¬б¬ля¬ли¬ся в зна¬ч¬ній ча¬с¬ти¬ні ру¬ка¬ми май¬с¬т¬рів-¬ко¬п¬тів.

Для тка¬нин кі¬н¬ця VIII-IX сто¬літь ха¬ра¬к¬те¬р¬ний про¬с¬тий, стро¬гий ві¬зе¬ру¬нок, що скла¬да¬єть¬ся зви¬чай¬но з не¬ши¬ро¬ких смуг, за¬по¬в¬не¬них ку¬фі¬ч¬ни¬ми на¬пи¬са¬ми, що мі¬с¬тять бла¬гі по¬ба¬жан¬ня і не¬рі¬д¬ко ім'я пра¬в¬ля¬чо¬го ха¬лі¬фа чи про¬с¬тим гео¬ме¬т¬ри¬ч¬ним ор¬на¬ме¬н¬том. При цьо¬му ве¬ли¬ка ча¬с¬ти¬на тла тка¬ни¬ни за¬ли¬ша¬ла¬ся ві¬ль-но¬ю.

У тка¬ни¬нах фа¬ти¬мід¬сь¬ко¬го ча¬су (X–XII сто¬літ¬тя) від¬ро¬джу¬єть¬ся все ба¬гат¬с¬т¬во тех¬ні¬ч¬них і ху¬до¬ж¬ніх при¬йо¬мів ко¬пт¬сь¬ко¬го тка¬ц¬т¬ва, пе¬ре¬ло¬м¬ле¬них, од¬нак, у ду¬сі ви¬мог но¬вої епо¬хи: зни¬ка¬ють на¬сті¬ль¬ки роз¬по-всю¬дже¬ні в ко¬пт¬сь¬ко¬му те¬к¬с¬ти¬лі ма¬льо¬в¬ни¬чо ви¬ко¬на¬ні ком¬по¬зи¬ції й окре¬мі фі¬гу¬ри на мі¬фо¬ло¬гі¬ч¬ні сю¬же¬ти. Зо¬бра¬жен¬ня рі¬з¬них пта¬хів і тва¬рин здо¬бу¬ва¬ють сти¬лі¬зо¬ва¬но-¬ор¬на¬ме¬н¬та¬ль¬ний ха¬ра¬к¬тер. Ве¬ли¬ку роль у ху¬до-ж¬ньо¬му ла¬ді де¬ко¬ру грає по¬лі¬хро¬мі¬я.

Уже в ран¬ньо¬фа¬ти¬мід¬сь¬ких тка¬ни¬нах ру¬бе¬жу Х-ХI сто¬літь з по¬вною яс¬ні¬с¬тю ви¬яв¬ля¬ють¬ся ха¬ра¬к¬те¬р¬ні для цьо¬го пе¬рі¬оду при¬йо¬ми ком¬по¬зи¬ції де¬ко¬ру й ор¬на¬ме¬н¬та¬ці¬ї. Так, на од¬ній із шо¬в¬ко¬вих тка¬нин ву¬зь¬кі сму-ги з ку¬фі¬ч¬ни¬ми на¬пи¬са¬ми (чо¬р¬но¬-бі¬лі бу¬к¬ви на ка¬р¬мін¬но-¬че¬р¬во¬но¬му тлі) ви¬ді¬ля¬ють ши¬ро¬ку сму¬гу, при¬кра-ше¬ну ова¬ль¬ни¬ми ме¬да¬ль¬йо¬на¬ми зі сти¬лі¬зо¬ва¬ни¬ми зо¬бра¬жен¬ня¬ми ор¬ла в се¬ре¬ди¬ні і чо¬ти¬рьох ка¬чок по сто-ро¬нах. Роз¬цві¬чен¬ня де¬та¬лей змі¬ню¬єть¬ся в ко¬ж¬но¬му ме¬да¬ль¬йо¬ні: по¬ле од¬но¬го з них че¬р¬во¬не з тон¬кою зе¬ле-ною об¬ля¬мі¬в¬кою, фі¬гу¬ри пта¬хів си¬ні чи сві¬т¬ло¬-бла¬ки¬т¬ні на жо¬в¬то¬му тлі; усе¬ре¬ди¬ні фі¬гу¬ри ор¬ла – об¬ве¬де¬ний чо¬р¬ним ко¬н¬ту¬ром че¬р¬во¬ний щит із бі¬лим ма¬лю¬н¬ком. В ін¬шо¬му ме¬да¬ль¬йо¬ні тло зе¬ле¬ний з че¬р¬во¬ною об¬ля¬мі-в¬кою, ка¬ч¬ки че¬р¬во¬ні на бі¬ло¬му тлі, орел жо¬в¬тий на чер¬во¬но¬му тлі зі сві¬т¬ло¬-бла¬ки¬т¬ним вну¬т¬рі¬шнім ма¬лю¬н¬ком на чо¬р¬но¬му щи¬ті. Та¬ке чер¬гу¬ван¬ня ко¬льо¬рів при дрі¬б¬но¬ма¬с¬ш¬та¬б¬но¬му ві¬зе¬ру¬н¬ку під¬си¬лює вра¬жен¬ня роз¬ма¬ї-то¬с¬ті ор¬на¬ме¬н¬ту і ство¬рює ба¬га¬ту й то¬н¬ку гру ко¬лі¬р¬них плям. Для тка¬нин цьо¬го ча¬су ха¬ра¬к¬те¬р¬ні та¬кож сму¬ги з ку¬фі¬ч¬ни¬ми на¬пи¬са¬ми по кра¬ях і зо¬бра¬жен¬ня¬ми зві¬рів і пта¬хів (зай¬ців, со¬бак, ка¬чок) у се¬ре¬д¬ній сму¬зі.У ху¬до¬ж¬ньо¬му те¬к¬с¬ти¬лі більш пі¬з¬ньо¬го ча¬су (XII сто¬літ¬тя) спо¬сте¬рі¬га¬ють¬ся ві¬до¬мі змі¬ни: на¬пи¬су за-мість ку¬та¬с¬тої ку¬фи ви¬по¬в¬ню¬ють¬ся окру¬г¬лим по¬че¬р¬ком на¬сх, ма¬лю¬нок ро¬бить¬ся більш схе¬ма¬ти¬ч¬ним, улю-б¬ле¬ним стає зо¬ло¬те тло. У цей час ду¬же по¬ши¬ре¬ні ши¬ро¬кі де¬ко¬ра¬ти¬в¬ні сму¬ги, де між ву¬зь¬ких кайм із сти¬лі-зо¬ва¬ним бу¬к¬ве¬ним ор¬на¬ме¬н¬том роз¬та¬шо¬ва¬ні ова¬ль¬ні чи ро¬м¬бо¬ви¬д¬ні ме¬да¬ль¬йо¬ни, у яких чер¬гу¬ють¬ся зо¬бра-жен¬ня тва¬рин і пта¬хів. У роз¬цві¬чен¬ні цих тка¬нин до¬мі¬нує м'я¬кий жо¬в¬то¬-зо¬ло¬тий ко¬лір ві¬зе¬ру¬н¬ка на ка¬р¬мін¬но--че¬р¬во¬но¬му тлі. Сму¬ги з на¬пи¬са¬ми не¬рі¬д¬ко роз¬ді¬ле¬ні то¬н¬ки¬ми яс¬но-¬си¬ні¬ми лі¬ні¬я¬ми. Ор¬на¬ме¬н¬та¬ль¬ні сму¬ги, зна¬ч¬но більш ши¬ро¬кі, чим у ви¬ро¬бах по¬пе¬ре¬дньо¬го пе¬рі¬оду, роз¬та¬шо¬ву¬ють¬ся бли¬зь¬ко друг до дру¬га, за¬ли-ша¬ю¬чи ма¬ло ві¬ль¬но¬го тла.

По¬ряд з ві¬зе¬ру¬н¬ко¬ви¬ми лля¬ни¬ми й шо¬в¬ко¬ви¬ми тка¬ни¬на¬ми в єги¬пет¬сь¬ко¬му те¬к¬с¬ти¬лі бу¬ли ду¬же по¬ши-ре¬ні рі¬з¬ні ви¬ди ви¬ши¬вок. При¬кра¬ша¬лись та¬кож до¬ро¬го¬цін¬ни¬ми, за¬тка¬ни¬ми ва¬ж¬ки¬ми зо¬ло¬ти¬ми й срі¬б¬ни¬ми ни¬т¬ка¬ми тка¬ни¬ни з ду¬же тон¬кою ос¬но¬вою, на якій ре¬ль¬є¬ф¬но ви¬сту¬па¬ли пи¬ш¬ні ві¬зе¬ру¬н¬ки. З XIII-XIV сто¬літь у єги¬пет¬сь¬ко¬му ху¬до¬ж¬ньо¬му те¬к¬с¬ти¬лі пе¬ре¬ва¬жа¬ють тка¬ни¬ни, су¬ціль¬но по¬кри¬ті ву¬зь¬ки¬ми рі¬з¬но¬ба¬р¬в¬ни¬ми сму¬га-ми із дрі¬б¬ним гео¬ме¬т¬ри¬ч¬ним ві¬зе¬ру¬н¬ком, утво¬ре¬ним спо¬лу¬чен¬ня¬ми рі¬з¬них зі¬рок, три¬ку¬т¬ни¬ків і ін¬ших фі¬гур.

У ві¬зе¬ру¬н¬ку різь¬б¬лен¬ня по де¬ре¬ву по¬ряд із роз¬ви¬т¬ком но¬вих де¬ко¬ра¬ти¬в¬них те¬н¬де¬н¬цій до¬сить мі¬ц¬но три¬ма¬ли¬ся ста¬рі мі¬с¬це¬ві тра¬ди¬ції і тех¬ні¬ч¬ні при¬йо¬ми. Про це сві¬д¬чить, зо¬к¬ре¬ма, по¬ши¬рен¬ня фі¬гу¬р¬них зо¬бра-жень на ба¬га¬тьох різь¬б¬ле¬них па¬не¬лях і до¬ш¬ках.

Од¬ним з ви¬да¬т¬них зра¬з¬ків ран¬ньо¬фа¬ти¬мід¬сь¬ко¬го різь¬б¬ле¬но¬го де¬ре¬ва є іко¬но¬стас це¬р¬к¬ви Ва¬р¬ва¬ри в Ка-ї¬рі; хо¬ча це, без¬су¬м¬ні¬в¬но, ро¬бо¬та ко¬пт¬сь¬ко¬го май¬с¬т¬ра, во¬на ви¬яв¬ляє всі ха¬ра¬к¬те¬р¬ні для цьо¬го ча¬су ри¬си й мо¬ти¬ви. Па¬не¬лі іко¬но¬ста¬са при¬кра¬ше¬ні ара¬бе¬с¬ко¬ви¬ми за¬ви¬т¬ка¬ми, у які уко¬м¬по¬но¬ва¬ні зо¬бра¬жен¬ня пта¬хів, тва¬рин і чу¬до¬во ви¬ко¬на¬ні ми¬с¬лив¬сь¬кі і жа¬н¬ро¬ві сце¬ни. Усі ці сю¬же¬т¬ні зо¬бра¬жен¬ня тра¬к¬то¬ва¬ні чи¬с¬то де¬ко¬ра¬ти-в¬но, а фі¬гу¬ри тва¬рин і пта¬хів ча¬с¬то по¬мі¬ще¬ні в си¬ме¬т¬ри¬ч¬ній, ге¬ра¬ль¬ди¬ч¬ній ком¬по¬зи¬ці¬ї.