Арабо-мусульманський культурний регіон
Ор¬на¬мент – «му¬зи¬ка для очей» – грає ду¬же ва¬ж¬ли¬ву роль у се¬ред¬ньо¬ві¬ч¬но¬му ми¬с¬те¬ц¬т¬ві на¬ро¬дів Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду. Він у пе¬в¬ній ме¬рі ком¬пе¬н¬сує об¬ра¬зо¬т¬во¬р¬чу об¬ме¬же¬ність де¬яких ви¬дів ми¬с¬те¬ц¬т¬ва і є од-ним із ва¬ж¬ли¬вих за¬со¬бів ви¬ра¬жен¬ня ху¬до¬ж¬ньо¬го змі¬с¬ту. Ви¬схід¬на у сво¬їй ос¬но¬ві до кла¬си¬ч¬них ан¬ти¬чних мо-ти¬вів ара¬бе¬с¬ку, що оде¬р¬жа¬ла по¬ши¬рен¬ня в кра¬ї¬нах се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го Схо¬ду, ста¬ла но¬вим ти¬пом ор¬на¬ме¬н¬та-ль¬ної ком¬по¬зи¬ції, що до¬зво¬ли¬ла ху¬до¬ж¬ни¬ко¬ві за¬по¬в¬ню¬ва¬ти скла¬д¬ним ві¬зе¬ру¬н¬ком пло¬щи¬ни будь-¬яко¬го об¬ри-су. Спо¬ча¬т¬ку в ара¬бе¬с¬ці пе¬ре¬ва¬жа¬ли ро¬с¬лин¬ні мо¬ти¬ви.
Пі¬з¬ні¬ше оде¬р¬жав по¬ши¬рен¬ня гі¬ріх – лі¬ній¬но-¬ге¬о¬ме¬т¬ри¬ч¬ний ор¬на¬мент, по¬бу¬до¬ва¬ний на скла¬д¬но¬му спо-лу¬чен¬ні ба¬га¬то¬ку¬т¬ни¬ків і ба¬га¬то¬про¬ме¬не¬вих зі¬рок. У роз¬ро¬б¬ці ара¬бе¬с¬ки, що за¬сто¬со¬ву¬ва¬ла¬ся для при¬кра¬си як ве¬ли¬ких ар¬хі¬те¬к¬ту¬р¬них пло¬щин, так і рі¬з¬них по¬бу¬то¬вих пред¬ме¬тів, май¬с¬т¬ра Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду до¬ся¬г¬ли ди¬в¬ної ві¬р¬ту¬о¬з¬но¬с¬ті, ство¬ри¬в¬ши не¬злі¬чен¬ну без¬ліч ком¬по¬зи¬цій, у яких зав¬жди спо¬лу¬ча¬ють¬ся два по¬ча¬т¬ки: ло¬гі¬ч¬но-¬ст¬ро¬га ма¬те¬ма¬ти¬ч¬на по¬бу¬до¬ва ві¬зе¬ру¬н¬ка і ве¬ли¬ка си¬ла, що оду¬хо¬т¬во¬ряє, ху¬до¬ж¬ньої фа¬н¬та¬зі¬ї.
До осо¬б¬ли¬во¬с¬тей араб¬сь¬ко¬го се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва від¬но¬сить¬ся та¬кож ши¬ро¬ке по¬ши¬рен¬ня епі¬г-ра¬фі¬ч¬но¬го ор¬на¬ме¬н¬ту – те¬к¬с¬ту на¬пи¬сів, ор¬га¬ні¬ч¬но вклю¬че¬них у де¬ко¬ра¬ти¬в¬ний ві¬зе¬ру¬нок. Від¬зна¬чи¬мо по¬пу¬т-но, що ре¬лі¬гія 113 усіх ми¬с¬тецтв осо¬б¬ли¬во за¬охо¬чу¬ва¬ла ка¬лі¬г¬ра¬фію: пе¬ре¬пи¬са¬ти текст із Ко¬ра¬на вва¬жа¬ло¬ся для му¬су¬ль¬ма¬ни¬на пра¬ве¬д¬ною спра¬во¬ю.Своє¬рі¬д¬ний де¬ко¬ра¬ти¬в¬но-¬ор¬на¬ме¬н¬та¬ль¬ний лад ху¬до¬ж¬ньої тво¬р¬чо¬с¬ті по¬-рі¬з¬но¬му ви¬ра¬жа¬в¬ся в окре¬мих ви¬дах ми¬с¬те¬ц¬т¬ва. За¬га¬ль¬ні для ба¬га¬тьох на¬ро¬дів Бли¬ж¬ньо¬го і Се¬ре¬д¬ньо¬го Схо¬ду осо¬б¬ли¬во¬с¬ті ар¬хі¬те¬к¬ту¬ри бу¬ли зв'я¬за¬ні із при¬ро¬д¬но¬к¬лі¬ма¬ти¬ч¬ни¬ми умо¬ва¬ми кра¬їн і мо¬ж¬ли¬во¬с¬тя¬ми бу¬ді¬ве¬ль¬ної тех¬ні¬ки. В ар¬хі¬те¬к¬ту¬рі жи¬тел зда¬в¬на бу¬ли ви¬ро¬б¬ле¬ні при¬йо¬ми пла¬ну¬ван¬ня бу¬ди¬н¬ків із вну¬т¬рі¬шні¬ми дво¬ра¬ми та з за¬хи¬ще¬ни¬ми від спе¬ки те¬ра¬са¬ми. Бу¬ді¬ве¬ль¬на тех¬ні¬ка по¬ро¬ди¬ла осо¬б¬ли¬ві конс¬тру¬к¬ції з гли¬ни, це¬г¬ли й ка¬ме¬ню. Зо¬д¬чі то¬го ча-су ство¬ри¬ли рі¬з¬но¬ма¬ні¬т¬ні фо¬р¬ми арок – під¬ко¬во¬по¬ді¬б¬них і осо¬б¬ли¬во стрі¬л¬ча¬с¬тих, ви¬най¬шли свої си¬с¬те¬ми скле¬пін¬них пе¬ре¬крит¬тів. Ви¬ня¬т¬ко¬вої май¬с¬те¬р¬но¬с¬ті і ху¬до¬ж¬ньої ви¬ра¬з¬но¬с¬ті до¬ся¬г¬ли во¬ни в кла¬д¬ці ве¬ли¬ких ку-по¬лів, що спи¬ра¬ють¬ся на тро¬м¬пи (конс¬тру¬к¬ти¬в¬ну си¬с¬те¬му, що ви¬ни¬к¬ла ще в до¬фе¬о¬да¬ль¬ний пе¬рі¬од).
Се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬ні ар¬хі¬те¬к¬то¬ри Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду ство¬ри¬ли но¬ві ти¬пи мо¬ну¬ме¬н¬та¬ль¬них куль¬то¬вих і світ¬сь-ких бу¬ді¬вель: ти¬ся¬чі та¬ких, що вмі¬ща¬ли тих, хто мо¬лить¬ся – ме¬че¬ті; мі¬на¬ре¬ти – ве¬жі, з яких за¬кли¬ка¬ли ві¬ру-ю¬чих на мо¬ли¬т¬ву; ме¬д¬ре¬се – бу¬ди¬н¬ку му¬су¬ль¬ман¬сь¬ких ду¬хо¬в¬них учи¬лищ; ка¬ра¬ван-¬са¬раї і кри¬ті ри¬н¬ки, що від¬по¬ві¬да¬ли роз¬ма¬ху то¬р¬го¬вої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті міст; па¬ла¬ци пра¬ви¬те¬лів, укріп¬ле¬ні ци¬та¬де¬лі, фо¬р¬те¬ч¬ні сті¬ни з во-ро¬та¬ми й ве¬жа¬ми.
Араб¬сь¬кі зо¬д¬чі, ав¬то¬ри ба¬га¬тьох ше¬де¬в¬рів се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва, ве¬ли¬ку ува¬гу при¬ді¬ля¬ли де¬ко-ра¬ти¬в¬ним мо¬ж¬ли¬во¬с¬тям ар¬хі¬те¬к¬ту¬ри. То¬му од¬ні¬єї з ха¬ра¬к¬те¬р¬них рис си¬н¬те¬зу ми¬с¬тецтв у мо¬ну¬ме¬н¬та¬ль¬но¬му зо¬д¬че¬с¬т¬ві є ва¬ж¬ли¬ва роль де¬ко¬ра¬ти¬в¬них форм і осо¬б¬ли¬ве зна¬чен¬ня ор¬на¬ме¬н¬ту, що мо¬но¬хро¬м¬ним ме¬ре¬жи-вом, ба¬р¬ви¬с¬тим ки¬ли¬мом по¬кри¬ває сті¬ни й зво¬ди бу¬ди¬н¬ків.
Ши¬ро¬ке за¬сто¬су¬ван¬ня в ар¬хі¬те¬к¬ту¬рі Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду оде¬р¬жа¬ли ста¬ла¬к¬ти¬ти (му¬ка¬р¬ни) – де¬ко¬ра¬ти¬в¬не за¬по¬в¬нен¬ня зво¬дів, ніш і ка¬р¬ни¬зів у ви¬ді при¬зма¬ти¬ч¬них фі¬гу¬рок із ни¬т¬ко¬по¬ді¬б¬ним ви¬рі¬зом, роз¬та¬шо¬ва¬них ви-сту¬па¬ю¬чи¬ми один над ін¬шим ря¬да¬ми. Ви¬ни¬к¬ли ста¬ла¬к¬ти¬ти з конс¬тру¬к¬ти¬в¬но¬го при¬йо¬му – осо¬б¬ли¬вої кла¬д¬ки це¬г¬ли для ство¬рен¬ня в ку¬тах при¬мі¬щень пе¬ре¬хо¬ду від ква¬д¬ра¬ту стін до ко¬ла ку¬по¬ла.
Ви¬ня¬т¬ко¬во ва¬ж¬ли¬ва роль у ху¬до¬ж¬ній куль¬ту¬рі кра¬їн Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду на¬ле¬жа¬ла при¬кла¬д¬но¬му ми¬с¬те-ц¬т¬ву. Еко¬но¬мі¬ч¬ною ба¬зою для цьо¬го слу¬жив ін¬те¬н¬си¬в¬ний роз¬ви¬ток ре¬ме¬с¬ла. У ху¬до¬ж¬ніх ре¬ме¬с¬лах знай¬шли яс¬к¬ра¬ве ви¬ра¬жен¬ня мі¬с¬це¬ві дре¬в¬ні тра¬ди¬ції ми¬с¬те¬ц¬т¬ва, ті¬с¬но зв'я¬за¬но¬го з на¬род¬ним по¬бу¬том. Ара¬бам – май¬с¬т¬рам при¬кла¬д¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва – бу¬ло вла¬с¬ти¬во ви¬со¬ке ес¬те¬ти¬ч¬не «по¬чут¬тя ре¬чі», що до¬зво¬ля¬ло, не по-ру¬шу¬ю¬чи прак¬ти¬ч¬них фу¬н¬к¬цій пред¬ме¬та, до¬да¬ва¬ти йо¬му кра¬си¬ву фо¬р¬му і вмі¬ло роз¬та¬шо¬ву¬ва¬ти на йо¬го по-ве¬р¬х¬ні ві¬зе¬ру¬нок. У при¬кла¬д¬но¬му де¬ко¬ра¬ти¬в¬но¬му ми¬с¬те¬ц¬т¬ві Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду осо¬б¬ли¬во яс¬к¬ра¬во про¬яви¬ло-ся зна¬чен¬ня куль¬ту¬ри ор¬на¬ме¬н¬ту, роз¬кри¬ли¬ся йо¬го ве¬ли¬че¬з¬ні ху¬до¬ж¬ні мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті. Ор¬на¬мент при¬вно¬сить ес¬те¬ти¬ч¬ний зміст у ви¬ро¬б¬лен¬ня схі¬д¬них тка¬нин, ки¬ли¬мів, роз¬пи¬с¬ної ке¬ра¬мі¬ки, ви¬ро¬бів з бро¬н¬зи й скла. Тво-рам при¬кла¬д¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду вла¬с¬ти¬ва ще од¬на ва¬ж¬ли¬ва якість: во¬ни зви¬чай¬но скла¬да-ють ду¬же ці¬лі¬с¬ний і ви¬ра¬з¬ний де¬ко¬ра¬ти¬в¬ний ан¬самбль з ар¬хі¬те¬к¬ту¬р¬ним ін¬тер'¬є¬ром.