Арабо-мусульманський культурний регіон
Ос¬но¬в¬ним ви¬дом жи¬во¬пи¬су, що отри¬ма¬ли роз¬ви¬ток на Бли¬ж¬ньо¬му й Се¬ре¬д¬ньо¬му Схо¬ді в епо¬ху се¬ре-д¬ньо¬віч¬чя, бу¬ло ілю¬с¬т¬ру¬ван¬ня світ¬сь¬ких по змі¬с¬ту ру¬ко¬пи¬сів. Араб¬сь¬кі май¬с¬т¬ри ши¬ро¬ко ко¬ри¬с¬та¬ли¬ся з ці¬єї мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті, ство¬ри¬в¬ши по¬ряд із ба¬га¬ти¬ми ор¬на¬ме¬н¬та¬ль¬ни¬ми при¬кра¬са¬ми ру¬ко¬пи¬сів чу¬до¬ві се¬рії ба¬р¬ви¬с¬тих мі¬ні¬а¬тюр, що да¬ють по¬ети¬ч¬но-¬об¬ра¬з¬ну роз¬по¬відь про до¬лі ге¬ро¬їв лі¬те¬ра¬ту¬р¬но¬го тво¬ру.У XVI сто¬літ¬ті бі¬ль¬шість кра¬їн Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду бу¬ло за¬хо¬п¬ле¬но Ос¬ман¬сь¬кою Ту¬ре¬ч¬чи¬ною, па¬ну¬ван-ня якої пі¬з¬ні¬ше змі¬ни¬ло¬ся гні¬том за¬хід¬но¬євро¬пей¬сь¬ких ко¬ло¬ні¬за¬то¬рів, що га¬ль¬му¬ва¬ли роз¬ви¬ток на¬ці¬о¬на¬ль¬ної куль¬ту¬ри й ми¬с¬те¬ц¬т¬ва. Од¬нак і в по¬ру за¬не¬па¬ду, ко¬ли іно¬зе¬м¬ні за¬гар¬б¬ни¬ки на¬са¬джу¬ва¬ли в ар¬хі¬те¬к¬ту¬рі й об-ра¬зо¬т¬во¬р¬чо¬му ми¬с¬те¬ц¬т¬ві фо¬р¬ми, да¬ле¬кі на¬ро¬дам Араб¬сь¬ко¬го Схо¬ду, то це не при¬зво¬ди¬ло до за¬ги¬бе¬лі на¬ці¬о-на¬ль¬ної ху¬до¬ж¬ньої тво¬р¬чо¬с¬ті. Во¬на жи¬ла в здо¬бу¬т¬ках араб¬сь¬ких се¬лян і ре¬мі¬с¬ни¬ків, що, не¬зва¬жа¬ю¬чи на бі¬д-ність і тя¬ж¬кі умо¬ви жит¬тя, пра¬г¬ну¬ли у ві¬зе¬ру¬н¬ках на одя¬гах і пред¬ме¬тах на¬род¬но¬го на¬чин¬ня вті¬ли¬ти свої пред¬ста¬в¬лен¬ня про пре¬кра¬с¬не.
Роз¬гля¬не¬мо більш до¬кла¬д¬но куль¬ту¬ру араб¬сь¬ких кра¬їн на при¬кла¬ді ми¬с¬те¬ц¬т¬ва се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го Єги¬п-ту.
Ми¬с¬те¬ц¬т¬во се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го Єги¬п¬ту
Іс¬то¬рія се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва Єги¬п¬ту по¬чи¬на¬єть¬ся ко¬пт¬сь¬ким пе¬рі¬одом. Ми¬с¬те¬ц¬т¬во ко¬п¬тів – єги-п¬тян, що спо¬ві¬да¬ють хри¬с¬ти¬ян¬с¬т¬во, – роз¬ви¬ва¬ло¬ся в IV-VII сто¬літ¬тях н.е., у пе¬рі¬од, ко¬ли Єги¬пет вхо¬див до скла¬ду Ві¬за¬н¬тій¬сь¬кої ім¬пе¬рі¬ї. Від цьо¬го ча¬су збе¬ре¬г¬ли¬ся ва¬си¬ль¬ки в Бі¬ло¬му й Чер¬во¬но¬му мо¬на¬с¬ти¬рях на краю Лі¬вій¬сь¬кої пу¬с¬те¬лі і чи¬с¬лен¬ні ку¬по¬ль¬ні гро¬б¬ни¬ці.
З роз¬ви¬т¬ком ар¬хі¬те¬к¬ту¬ри був зв'я¬за¬ний роз¬квіт ску¬ль¬п¬ту¬р¬но¬го ві¬зе¬ру¬н¬ка і на¬стін¬них роз¬пи¬сів, ви¬ко¬на-них на ре¬лі¬гій¬ні сю¬же¬ти. Ве¬ли¬кою своє¬рі¬д¬ні¬с¬тю від¬рі¬з¬ня¬ли¬ся тво¬ри при¬кла¬д¬но¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва: різь¬б¬лен¬ня по кі¬с¬ті й де¬ре¬ву й осо¬б¬ли¬во тка¬ни¬ни.
У ми¬с¬те¬ц¬т¬ві ко¬п¬тів знай¬шло ви¬ра¬жен¬ня за¬га¬ль¬не для всіх об¬ла¬с¬тей Ві¬за¬н¬тії пра¬г¬нен¬ня під¬ко¬ри¬ти пі¬з¬ні ан¬ти¬чні ху¬до¬ж¬ні тра¬ди¬ції ви¬мо¬гам но¬вої се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬ної ре¬лі¬гій¬ної іде¬о¬ло¬гі¬ї. З ін¬шо¬го бо¬ку, у ньо¬му ви¬яви-ли¬ся си¬ль¬ні і чи¬с¬то мі¬с¬це¬ві ри¬си, що йшли сво¬ї¬ми ко¬ре¬ня¬ми в да¬в¬ньо¬єги¬пет¬сь¬ку куль¬ту¬ру. Бо¬ро¬ть¬ба цих те¬н¬де¬н¬цій ви¬зна¬чи¬ла своє¬рі¬д¬ність ко¬пт¬сь¬ко¬го ми¬с¬те¬ц¬т¬ва, що ви¬ро¬би¬ли свою спе¬ци¬фі¬ч¬ну ху¬до¬ж¬ню мо¬ву і ви¬со¬кий під¬йом під¬го¬ту¬вав, що ґрунт для, і роз¬кві¬ту ми¬с¬те¬ц¬т¬ва Єги¬п¬ту в епо¬ху зрі¬ло¬го се¬ре¬д¬ньо¬віч¬чя.
У се¬ре¬ди¬ні VII сто¬літ¬тя Єги¬пет увійшов до скла¬ду араб¬сь¬ко¬го ха¬лі¬фа¬ту, але вже в IX сто¬літ¬ті він фа¬к-ти¬ч¬но був са¬мо¬стій¬ною фе¬о¬да¬ль¬ною дер¬жа¬во¬ю. Із се¬ре¬ди¬ни Х сто¬літ¬тя, ста¬в¬ши центром мо¬гу¬т¬ньої дер¬жа-ви Фа¬ти¬мі¬дів, Єги¬пет по¬чав гра¬ти осо¬б¬ли¬ву роль у се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬ній іс¬то¬рії Бли¬зь¬ко¬го Схо¬ду. У XI-XII сто¬літ-тях він вів ве¬ли¬ку то¬р¬гі¬в¬лю з Ві¬за¬н¬ті¬єю та За¬хі¬д¬ною Єв¬ро¬пою; у ру¬ках єги¬п¬тян ви¬яви¬ла¬ся та¬кож тра¬н¬зи¬т¬на то¬р¬гі¬в¬ля Се¬ред¬зем¬но¬мо¬р'я із кра¬ї¬на¬ми Ін¬дій¬сь¬ко¬го оке¬а¬ну.
Пі¬з¬ні¬ше, у XIII сто¬літ¬ті, пі¬с¬ля руй¬ну¬ван¬ня Ба¬г¬да¬да мо¬н¬го¬ла¬ми, го¬ло¬вне мі¬с¬то Єги¬п¬ту – Ка¬їр – пре¬те¬н-ду¬ва¬ло на роль за¬га¬ль¬ної му¬су¬ль¬ман¬сь¬кої сто¬ли¬ці. Од¬нак ще ва¬ж¬ли¬ві¬ше бу¬ло те, що Ка¬їр став осе¬ре¬д¬ком куль¬ту¬ри, од¬ним з най¬бі¬ль¬ших центрів роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки й ми¬с¬те¬ц¬т¬ва араб¬сь¬ко¬го сві¬ту.
По¬ряд із то¬ч¬ни¬ми на¬у¬ка¬ми в Ка¬ї¬рі про¬цві¬та¬ло ви¬вчен¬ня іс¬то¬рії; у XIV сто¬літ¬ті з Ту¬ні¬су в Єги¬пет пе¬ре-їхав Ібн Ха¬л¬дун, яко¬го на¬зи¬ва¬ють пе¬р¬шим у сві¬ті со¬ці¬о¬ло¬гом; у Ка¬ї¬рі пи¬са¬ли свої пра¬ці і ве¬ли¬ко¬го іс¬то¬ри¬ка се¬ре¬д¬ньо¬віч¬чя Ах¬мед Ма¬к¬рі¬зі. Се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬ний Єги¬пет дав сві¬ту чу¬до¬ві лі¬те¬ра¬ту¬р¬ні тво¬ри: цикл араб¬сь¬ких ли¬цар¬сь¬ких ро¬ма¬нів і ос¬та¬то¬ч¬ну ре¬да¬к¬цію на¬род¬них ка¬зок «Ти¬ся¬ча й од¬на ніч».
Ар¬хі¬те¬к¬ту¬ра
Кра¬щі па¬м'я¬т¬ни¬ки се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬ної ар¬хі¬те¬к¬ту¬ри Єги¬п¬ту збе¬ре¬г¬ли¬ся в Ка¬ї¬рі. Мі¬с¬то про¬жи¬ло ве¬ли¬ку іс¬то-рі¬ю. У 641 ро¬ці араб¬сь¬кий пол¬ко¬во¬дець Амр Ібн Аль-Ас за¬сну¬вав Фу¬с¬тат, ру¬ї¬ни яко¬го зна¬хо¬дять¬ся на пів-ден¬ній окра¬ї¬ні су¬час¬но¬го Ка¬ї¬ра. Від¬по¬ві¬д¬но до ле¬ге¬н¬ди, пер¬шою на мі¬с¬ці Фу¬с¬та¬ту бу¬ла спо¬ру¬дже¬на ме¬четь. Не¬ве¬ли¬ка бу¬ді¬в¬ля уже в 673 ро¬ці бу¬ла роз¬ши¬ре¬на збі¬ль¬шен¬ням ко¬ло¬на¬ди й дво¬ру. Не¬зва¬жа¬ю¬чи на пі¬з¬ні¬ші пе¬ре¬ро¬б¬ки й ре¬мо¬н¬ти, ме¬четь Ам¬ра за¬слу¬же¬но вва¬жа¬єть¬ся од¬ні¬єї із са¬мих ста¬рих араб¬сь¬ких ко¬лон¬них ме-че¬тей, що збе¬ре¬г¬ли ве¬лич і про¬с¬то¬ту, вла¬с¬ти¬ві ран¬ньо¬а¬раб¬сь¬кій мо¬ну¬ме¬н¬та¬ль¬ній ар¬хі¬те¬к¬ту¬рі. У ве¬ли¬ко¬му за¬лі ме¬че¬ті більш ста ма¬р¬му¬ро¬вих ко¬лон, увін¬ча¬них різь¬б¬ле¬ни¬ми ко¬рин¬ф¬сь¬ки¬ми ка¬пі¬те¬ля¬ми, що під¬три¬му-ють ви¬со¬кі на¬пів¬кру¬г¬лі ар¬ки. Кра¬си¬ва пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ва ко¬лон, що йдуть вда¬ли¬ну, і арок зму¬шує від¬чу¬ти гра¬н¬ді¬о-з¬ність про¬с¬то¬ро¬с¬ті за¬ли.Над¬зви¬чай¬но яс¬к¬ра¬во вті¬ле¬на ве¬лич ран¬ньо¬го араб¬сь¬ко¬го зо¬д¬че¬с¬т¬ва в ар¬хі¬те¬к¬ту¬рі. Пре¬кра¬с¬но збе¬ре¬г-ла свій пе¬р¬ві¬с¬ний ви¬гляд ве¬ли¬ка ме¬четь Ібн Ту¬лу¬на, по¬бу¬до¬ва¬на в 876-879 ро¬ках у ре¬зи¬де¬н¬ції цьо¬го пер¬шо-го се¬ред не¬за¬ле¬ж¬них від Ба¬г¬дад¬сь¬ко¬го ха¬лі¬фа¬ту пра¬ви¬те¬ля се¬ре¬д¬ньо¬ві¬ч¬но¬го Єги¬п¬ту. Ве¬ли¬че¬з¬ний ква¬д¬ра¬т-ний двір пло¬щею май¬же в ге¬к¬тар (92х92м), ото¬че¬ний стрі¬л¬ча¬с¬тою ар¬ка¬ту¬рою, що має, на від¬мі¬ну від ме¬че¬ті Ам¬ра, як опо¬ри не кру¬г¬лі ко¬ло¬ни, а пря¬мо¬ку¬т¬ні сто¬в¬пи-¬пі¬ло¬ни із три¬че¬т¬ве¬р¬т¬ни¬ми ко¬ло¬н¬ка¬ми на ку¬тах. Ши¬ро¬кі про¬хо¬ди між сто¬в¬па¬ми по¬єд¬ну¬ють зал пе¬ред мі¬х¬ра¬бом і об¬хо¬ди із трьох ін¬ших сто¬рін дво¬ру в єди¬не про¬с-то¬ро¬ве ці¬ле. У ме¬че¬ті лег¬ко вмі¬щу¬ють¬ся ти¬ся¬чі му¬су¬ль¬ман, що мо¬ля¬ть¬ся. У ри¬т¬мі сто¬в¬пів і арок, що охо¬п-лю¬ють двір по пе¬ри¬ме¬т¬ру, ви¬ра¬же¬на су¬во¬ра те¬к¬то¬ні¬ка ар¬хі¬те¬к¬ту¬ри ме¬че¬ті, який під¬ле¬г¬лі і де¬ко¬ра¬ти¬в¬ні мо¬ти-ви.