Проблеми та перспективи розвитку українського кінопрокату

Перипетії на цьому не скінчилися. "Йшов трамвай №9" не змогли показати, бо не відповідала технічна якість. Українська сторона присилала кілька копій – і на відео, і на DVD, та все одно якість не задовольнила. Претензії до технічної якості стосувались не тільки цієї картини. Очевидно, в Україні всі так звикли до неякісної піратської продукції, що навіть фахівці занижують вимоги до якості запису фільму на носіях. "Український день" коштував нам не тільки матеріальних затрат, а й моральних. Поляки побачили, що з Україною важко домовлятися, знаходити контакти [27].Вирішити деякі питання просування вітчизняної кіно на світовий кіноринок має приєднання України до Європейської конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва. (Церемонія приєднання України відбулася ще у 2004 році в офісі генерального секретаря Ради Європи у Страсбурзі (Франція)). Європейська конвенція про кінематографічну продукцію спільного виробництва підписана у жовтні 1992 року у Страсбурзі державами-членами Ради Європи та іншими державами-учасницями Європейської культурної конвенції з метою більшого єднання, зокрема, для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, шляхом спільних зусиль, спрямованих на розширення виробництва та розповсюдження європейської кінематографічної продукції.

Приєднання України до Європейської конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва стало своєчасним, оскільки об’єктивно визріла потреба реформування державою національної кінематографії з урахуванням досвіду європейських країн, збільшення кількості фільмів у спільному виробництві, розширення доступу українських фільмів на європейський ринок і підвищення рентабельності національної кіноіндустрії. Європейські кінематографічні твори, створені внаслідок спільного багатостороннього виробництва та на які поширюється дія Конвенції, певною мірою користуватимуться правами, що надаються національним фільмам законодавчими та регулюючими положеннями, чинними в країнах, що приєдналися до Конвенції і які брали участь у відповідному спільному виробництві. З огляду на те, що Європейська конвенція про кінематографічну продукцію спільного виробництва разом із Європейською конвенцією про транскордонне телебачення є головними інструментами культурної політики Ради Європи і їм надається режим найбільшого сприяння, то приєднання до Конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва дозволило Україні мати доступ до багатостороннього, зокрема європейського механізму підтримки кінопрокату [35].

вищезазначеного випливає, що зараз в Україні, незважаючи на певні труднощі, йде поступовий процес відновлення вітчизняного кінопрокату. Хоча тут ще є поле для великої роботи. Зокрема, стратегія розвитку кінопрокату має бути спрямована на відновлення української кінематографії як самоокупної конкурентноспроможної галузі культури шляхом запровадження стимулюючих форм і методів господарювання та вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування [36].

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму за 2005 рік. – К.: Міністерство культури і туризму України, 2006. – 134 с.

2.Ліховий І. Українська культура зробила свій вибір // Культура і життя. – 2006. – 8 берез.

3.Україна. Закон. Про кінематографію: Затв. 13 січ. 1998 р. № 9/98-ВР // Голос України. – 1998. – 13 лют.

4.Про хід виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення: Постанова колегії № 12/1 від 26.12.2001 р. / М-во культури і мистецтв України. – К., 2001. – 9 с.

5.Про підсумки діяльності міністерства культури і мистецтв України у 2003 році: Оглядово-аналітична довідка / Міністерство культури і мистецтв України, Національна парламентська бібліотека України, Інформаційний центр з питань культури та мистецтва. – К., 2004. – 98 с.

6.Савченко О. Очко в Америку, или Жвачка с устойчивым вкусом // Киевские ведомости. – 2005. – 3 июня. – С. 12.

7.Підгірна О. Кіно стало більше – у кіно стало веселіше // Демокр.Україна. – 2005. – 10 лют. – С. 10.

8.Балтянський М., Ткач В. Чиє кіно і де ми будемо дивитися? // Робітн. газ. – 2004. – 23 черв.

9.Гамов В. Право і права // Робітнича газета.–2006.–7 лютого.