Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи

Що стосується поширення та використання мистецьких творів, то Закон про авторське право 1965 року, який часто переглядався, є до сьогодні чинним. Цей Закон містить регулювання щодо публікацій, виставок, передачі або дарування прав на використання творів, у тому числі через позичання їх музеям.

Інші пункти закону стверджують, що творець має право на економічний зиск зі своїх творів (§11.2). Одначе, мистецький гонорар від участі у виставках, чого вимагають мистецькі організації, не включено до чинного закону про авторські права.

Закон про соціальне страхування митців є дуже важливим для всіх незалежних митців і для організацій, що використовують їхні твори, за які від останніх вимагається платити податок з усіх видів доходів.

АВСТРІЯ

Австрія, подібно до ФРН, є федеральною державою з відносно незалежними регіонами-землями; цю незалежність відображено й у законодавчих положеннях щодо відповідальності земельної влади за підтримку культури.

Натомість Федеральна конституція Австрії взагалі не згадує про культуру й мистецтво. Законодавчі норми, що регулюють сферу культури, не були виведені до якогось всеохопного „закону про культуру”, а також не були бодай якось систематизовані. Тому кожна з норм, що стосуються культурного сектора, базується на загальній законодавчій системі - наприклад, на Федеральній Конституції або на Основному Законі про Громадянські Права (до них включено, зокрема, свободу творчості).

У країні прийнято низку спеціальних федеральних законодавчих актів щодо культури. Вони, зокрема, включають:

Акт про розподіл державних субсидій (1977);

Федеральний акт про підтримку мистецтва ( 2000);

Акт про громадське радіо (2001);

Акт про авторське право (2003);

Акт про підтримку кіно (2004);

Акт про Федеральні театральні заклади (1998);

Акт про Федеральні музеї (1998); та

Акт про охорону пам”яток (1999).

Федеральний акт про підтримку мистецтва передбачає підтримку “сучасного мистецтва, його розвитку та духовного розмаїття” в таких галузях: літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва, фотографії, кіно, відео, експериментальних мистецьких форм (стаття 2.1).

Натомість щодо таких сфер, як оркестрова музика й театр, є дуже мало спеціальних законодавчих норм.Окремі закони про підтримку культури натомість були прийняті всіма земельними парламентами за винятком Відня. На додачу до прямої державної підтримки культури й мистецтва, австрійське законодавство забезпечує ряд важливих механізмів непрямої підтримки мистецтва. Це стосується різноманітних законодавчих положень щодо соціальної й фіскальної політики, системи соціального забезпечення митців, норм щодо регулювання ринку праці, авторських та суміжних прав (прямі та непрямі платежі авторам, наприклад, від бібліотек), податкових пільг для приватного сектора в мистецтві, для приватних пожертв і мистецького спонсорства, а також практики замовлення (монументальних) мистецьких творів для будівель, що фінансуються з державного бюджету.

ШВЕЦІЯ