Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи

Наприкінці XX ст., передусім у країнах Європейського Союзу, почала формуватися системна альтернатива традиційній для Заходу політиці laissez-faire (невтручання) в культурній сфері. Основна ідея цієї альтернативи полягає у створенні сприятливого податкового режиму для культурних індустрій та усунення митних чи інших міждержавних бар’єрів на шляхах культурного обміну.

Зокрема, вирішенню останніх проблем (тобто скасуванню митних бар’єрів, акцизів тощо при імпорті-експорті культурних товарів) присвячена відома Флорентійська конвенція.

Європейські науковці (французький культуролог Марк-Олів’є Барюш) вказують на чотири головних інструменти державної книжкової політики в умовах демократії та ринку:

по-перше – утримання і розвиток мережі загальнодоступних бібліотек;

по-друге – єдина система контрольованих (і теж доступних) цін на книжки;

по-третє – заходи прямого фінансового втручання (держзамовлення, гранти видавцям і авторам тощо);

по-четверте – пільгове оподаткування (чи то самого продажу книжок, чи то цілого ланцюжка операцій, пов’язаних із книговиданням та торгівлею).

Скажімо, Швеція та Данія не встановлюють податкові пільги для друкованої продукції, натомість щедро фінансують бібліотеки й виділяють кошти на пряму допомогу видавцям та авторам. Франція застосовує не лише податкові пільги, а й механізм фіксованої ціни на книжку. Завдяки зниженим ставкам ПДВ (2% на газети й журнали, 5,5% на книжки та кіно-квитки) французькі книжки є удвічі-втричі дешевшими, аніж у скандинавських країнах чи Британії (хоча у Британії ПДВ на книжку складає 0%), і купують їх там помітно більше.

Загалом – з-поміж 29 європейських країн, охоплених аналітичним оглядом Франсуа Руе «ПДВ та книжкова політика», вісім застосовують нульову ставку ПДВ на книжку (Британія, Ірландія, Норвегія, Литва, Латвія, Естонія, Польща та Росія); чотири країни не передбачають жодних податкових скидок (у Швеції та Данії - ПДВ 25%; у Болгарії та Хорватії – 22%); решта країн застосовують зменшену ставку ПДВ на книжки, газети та журнали (її розмір коливається від 3% у Люксембурзі до 12% в Угорщині та Фінляндії). У кількох країнах (Франція, Польща, Росія, Греція) нульова або зменшена ставка ПДВ застосовується не лише на продаж книжок, але й на деякі інші операції, пов’язані з книговиданням (друк, закупівля паперу, а у Франції навіть презентації нових видань).

У кількох країнах (зокрема, в Польщі та Росії) нульова ставка ПДВ застосовується лише на продаж вітчизняних книжок, однак лише в одній країні (Латвії) пільга поширюється лише на видання державною латиською мовою, та й то не всі, а тільки книжки для дітей та першовидання художньої літератури.

Політика щодо кіно та телебачення

У більшості європейських країн кіноіндустрія розраховує в основному на внутрішній ринок, а тому - майже неуникною для розвитку національної кінематографії стає державна фінансова підтримка - пряма чи принаймні непряма (у формі податкових пільг).

Про її розміри і характер у різних країнах Європи можна судити за даними Таблиці 1.

Таблиця 1. Інвестиції у кіновиробництво в різних країнах ( млн. євро).

1985199119941999

Євросоюз (15 країн)930.51378.31350.4…

Німеччина106.9117.0162.5…