Систематизація діалогових моделей за прагматичними, функціональними та структурними параметрами
6ВІДВІДУВАЧ: Так.
СЗВ47ДОКА: …
Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
8ВІДВІДУВАЧ: Ні, де вона вчиться?
…
Коментар. Поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Луцевич”, поточна тема діалогу. Ознаки для специфікації – “адреса батьків”. В даному фрагменті діалогу поточна проблемна ситуація передається чотирма узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” (СЗВ) за трьома запитами (репліки 2, 4, 8). Уточнюючий діалог будується за такими двома критеріями: перший – за форматом запиту; тип репліки – директива відкорегувати запит (3), другий – за специфікованими ознаками проблемної ситуації, що сформульована запитом користувача; тип репліки – уточнюючий перезапит (5) та результуючий перезапит (7).
Приклад 2.
СЗВ11ДОКА: Система готова відповідати на Ваші запитання.
2ВІДВІДУВАЧ: На якому курсі займається _Рибак?
СЗВ23ДОКА: Студент, прізвище якого Рибак Олександр Анатолійович, займається на 4 курсі відділення ПЛ. Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
4ВІДВІДУВАЧ: Так.
СЗВ15ДОКА: Система готова відповідати на Ваші запитання.
6ВІДВІДУВАЧ: Який номер залікової книжки у _Анікіної?
СЗВ27ДОКА: Номер залікової книжки студента, ім’я якого Анікіна Надія Станіславівна , - 782130. Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
8ВІДВІДУВАЧ: Ні, де вона займається?
…
Коментар. Перша поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Рибак”, вибрана поточна тема діалогу. Ознака для специфікації – “курс”. Проблемна ситуація передається двома узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” по одному запиту (2). Уточнюючий діалог будується за специфікованими ознаками проблемної ситуації за запитом користувача; тип репліки – результуючий перезапит (3). Друга поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Анікіна”, нова поточна тема діалогу. Специфікована ознака в цій ситуації – “номер залікової книжки”. Проблемна ситуація передається двома узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” за двома запитами (6,8). Уточнюючий діалог будується за специфікованими ознаками проблемної ситуації за запитом користувача; тип репліки – результуючий перезапит (7).
До структурної типології діалогів, що тривають
Прикладна комп’ютерна і одночасно теоретична структурна лінгвістика приділяють особливу увагу вивченню діалогів. Такий інтерес зумовлений потребою людини спілкуватися з ЕОМ, що відображено в проекті створення ЕОМ п’ятого покоління. Лінгвісти не без підстав вважають, що в основі алгоритмів спілкування людини з комп’ютером повинні лежати загальні принципи мовної комунікації та побудови мовних актів. На сьогодні існує багато різноманітних класифікацій діалогів. Деякі з них формуються на шляху від дослідження мовного матеріалу до теоретичних висновків. Проте можливий інший підхід до типології діалогів: в його основі лежить знання мінімального набору вхідних ознак, для яких будується обрахування комбінаторних можливостей. Саме такий підхід розглядається в даній роботі.