Систематизація діалогових моделей за прагматичними, функціональними та структурними параметрами

Особливістю теми діалогу, на відміну від теми цілого тексту, є те, що вона відома заздалегідь, і аналіз системою запита починається з встановлення відповідності теми запиту загальній темі діалогу. В цілому тексті тема більш фіксована, ніж в діалозі, але до початку аналізу тексту, як правило, не відома. Визначення теми цілого тексту відбувається в кінці аналізу, і цим завершується процес розуміння цілого тексту .

В залежності від степені ідентифікації теми програма видає або очікувану відповідь, або веде уточнюючий діалог за ситуацією, що сформульована запитом. Уточнюючий діалог є важливим структуротворчим фактором діалогу в цілому. Це зумовлено особливостями тексту діалогу, який, на відміну від цілого тексту, створюється, а в якийсь початковий момент фізично зовсім відсутній. Якщо розуміння цілого тексту спрямоване переважно в напрямку від частини до цілого (від елементів теми – до теми), то розуміння тексту в діалозі – в зворотному напрямку – від цілого до частини.

В загальному випадку в інформаційно-довідковому діалозі проблемна ситуація формулюється запитом користувача і має таку структуру:

головний параметр

{ознаки для специфікації }.Така структура задає абстрактну проблемну ситуацію задачі, що розглядається. В базі даних з предметною областю “Навчальний процес” головними параметрами виступають прізвища студентів та номери їх залікових книжок (пошукові ключі). Ознакою для специфікації може виступати будь-який компонент логічної структури розділу проблемної ситуації, відмінний від головного параметру. Можливі випадки, коли в запиті вказані обидва компоненти проблемної ситуації, або ж лише головний параметр, або ж ознаки. Версія програми “Студент”, яка тут розглядається, обробляє лише прямі запити, тобто такі, в яких вказаний головний параметр.

Оскільки тема діалогу структурована у відповідності до структури предметної області, її аспекти можуть прогнозуватися, проте закономірності її розвитку в діалозі людини з комп’ютером є доречним зафіксувати не за допомогою випадкових тематичних елементів, а за допомогою певної кількості проблемних ситуацій, які можна побудувати на основі даної теми в рамках задачі, що обговорюється і яка відповідає предметній області. Структура проблемної ситуації, що представляє деякий фрагмент задачі, є більш стійкою, ніж власне тематична. Це зумовлено тим, що саме в проблемній ситуації визначаються елементи вирішення задачі на основі встановленого набору тем. В рамках поточної теми виділяється предмет обговорення – одна з специфікованих ознак проблемної ситуації. Предметом обговорення може виступати і поточна тема в цілому, що відповідає головному параметру проблемної ситуації.

В межах великої теми або підтеми можна задати обмежений набір проблемних ситуацій, які вважаються характерними або типовими для даної задачі. Так, для розділу “Загальні відомості про студента” визначаються такі типові проблемні ситуації:

1.ПІБ (номер залікової книжки)

{анкета};

2.ПІБ (номер залікової книжки)

{навчання на факультеті};

3.ПІБ (номер залікової книжки)

{прописка};

4.ПІБ (номер залікової книжки)

{сімейний стан};

5.ПІБ (номер залікової книжки)