Складання і виконання кошторисів та звітів
5) обов’язок ОГС надавати фінансову звітність державі, своїм членам та донорам та надавати доступ до фінансової документації незалежним органам контролю – з урахуванням норм про захист конфіденційної інформації;
6) обов’язок ОГС, що ліквідується, після розрахунків з кредиторами (в т.ч. донорами) передавати свої активи іншим ОГС зі збіжними цілями діяльності або державі;
7) обов’язок держави визнавати презумпцію законності діяльності ОГС, якщо немає доказів протилежного;
8) обов’язок держави надавати фінансову підтримку ОГС – і пряму в формі коштів, і непряму в формі податкових пільг для ОГС та їхніх донорів – на підставі чітких та об’єктивних стандартів.
Виділені вище курсивом пункти потребують, на нашу думку, особливої уваги при розробці, здійсненні та оцінці державної політики щодо фінансування ОГС в Україні.
3. Національні законодавчі норми та обмеження стосовно фінансування ОГС
Законодавство України щодо фінансування ОГС – комплексна система, яке регулюється відповідно до Конституції, Бюджетного кодексу і закону "Про систему оподаткування" № 1251 від 25.06.1991 р.
Це законодавство включає також спеціальні закони про окремі види ОГС, закони про загальнодержавні та місцеві податки, закони про державний бюджет України, а також про державні цільові фонди і державні програми і стандарти.
Щодо окремих видів фінансування ОГС, станом на листопад 2005 р. чинними є окремі декрети Кабінету Міністрів, укази Президента України, а також рішення, постанови, накази і розпорядження центральних органів виконавчої влади.
У межах своєї компетенції органи місцевого самоврядування також можуть приймати нормативні акти з питань фінансування ОГС. Ці акти стосуються, зокрема, місцевих бюджетів, місцевих податків та місцевих програм соціально-економічного розвитку.
Україна ратифікувала понад 70 двосторонніх міжнародних договорів щодо фінансування ОГС, серед них угоди про надання міжнародної технічної допомоги та конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які поширюються на ОГС і їхні осередки в державах-учасницях і мають юридичну силу закону.
Зазначимо, що гарантія рівності усіх об'єднань громадян перед законом, передбачена у ст. 36 Конституції України, не повністю забезпечується у діючих законодавчих актах щодо фінансування окремих видів ОГС.
Зокрема, це стосується критеріїв державної фінансової підтримки на підставі територіального статусу або організаційно-правової форми ОГС, права ОГС звертатися та одержувати фінансування від приватних донорів та/або не резидентів (в т.ч. у формі гуманітарної допомоги), а також права благодійних організацій на доступ до послуг кредитних установ.
4. Форми фінансування ОГС
На стан фінансування ОГС значний вплив справляють його конкретні форми. Адже в Україні державна політика щодо різних його форм не завжди передбачувана і регулюється законодавчими актами різного рівня і предмету регулювання.
Це стосується, перед усе, зупинення чи впровадження окремих норм щодо оподаткування ОГС та їхніх донорів, у тому числі законами про державний бюджет.
Ще однією важливою особливістю – з огляду на обмежене пряме державне фінансування ОГС в Україні – є те, що розробку, здійснення та оцінку державної політики, по суті, делеговано законами та урядом окремим центральним органам виконавчої влади, надто Державній податковій адміністрації. Це призводить до значного впливу дискреційних повноважень органів виконавчої влади на динаміку фінансування ОГС.