Складання і виконання кошторисів та звітів

3) Адміністративні обмеження прав ОГС на користування та розпорядження їх майном і майновими правами;

4) Обмеження доступу ОГС до фінансових послуг та застосування адміністративних фінансових санкцій за незначні чи не доведені порушення.

Розділ ІІІ. Очікувані результати державної політики та критерії їх оцінки

Державна політика щодо розвитку взаємодії з ОГС найкраще надається до кількісних оцінок саме у сфері фінансування цих організацій. Адже власне фінанси є кількісними вимірами виконання правових зобов’язань.

Для цілей цього звіту пропонується використовувати такі цільові показники (кількісні індикатори) щодо державної політики стосовно фінансування ОГС:

1) частка фінансування ОГС з внутрішніх джерел порівняно з іноземними та міжнародними;

2) частка фінансування ОГС з публічного сектору порівняно з приватним;

3) частка фінансування ОГС в структурі ВВП (в т.ч. порівняно з бюджетом);

4) частка фінансування ОГС з власних послуг у структурі доходів організацій;

5) частка фінансування ОГС в структурі доходів донорів-фізичних осіб, прибутку або витрат донорів-юридичних осіб;

6) пересічні кількісні показники фінансування (в т. ч. вартість майна або майнових прав) у розрахунку на одну ОГС;

7) пересічні кількісні показники непрямого фінансування (податкові нетто-пільги для ОГС та їх донорів) у розрахунку на одну ОГС.

На підставі кількісних індикаторів можна сформулювати і якісні критерії оцінки державної політики щодо фінансування ОГС.

До таких критеріїв пропонується включити, зокрема:

1. Підтримання частки фінансування ОГС з внутрішніх джерел на такому рівні, що забезпечує фінансову стабільність більшості ОГС за умови відсутності їх прямої фінансової залежності від іноземних та міжнародних донорів.

2. Зростання частки фінансування ОГС з публічного сектору до такого рівня, що забезпечує виконання ОГС функцій і послуг та державні закупівлі послуг ОГС понад рівень мінімальних державних стандартів.

3. Забезпечення більшості ОГС можливості одержувати доходи від власної діяльності, в тому числі як умови залучення пропорційного та іншого фінансування з приватного і публічного сектору.

4. Підтримання частки фінансування ОГС у структурі доходів приватного сектору на рівні статистичної бази за три-п'ять років.

5. Зростання пересічних кількісних показників прямого і непрямого фінансування у розрахунку на одну ОГС.

Основними очікуваними результатами державної політики щодо фінансування ОГС, яка формуватиметься з урахуванням рекомендацій попереднього розділу, є такі:

1) зростання кількості потенційних приватних донорів ОГС та підвищення прозорості фінансування ОГС;

2) зростання кількості ресурсів для довгострокового фінансування ОГС з приватного і, якомога, з публічного сектору;3) скорочення кількості правових суперечок щодо санкцій, пов’язаних із дискреційними повноваженнями або "конфліктом інтересів" державних органів;