Складання і виконання кошторисів та звітів

3. ОГС не має на меті одержання і розподіл прибутку від основної діяльності, в тому числі при ліквідації організації чи припиненні членства в ній.

4. Здійснення видів діяльності, що потребує ліцензій та інших державних дозволів, дозволяється тільки після одержання відповідних дозволів або включення в спеціальні державні реєстри.

Якщо вимогу про вичерпний перелік видів основної діяльності можна визнати слушною, доцільніше визначати цей перелік у законі, ніж в установчих документах власне ОГС. Адже внесення змін до них часто накладає на ОГС невиправдані фінансові зобов’язання з огляду на дискреційні повноваження органів реєстрації і податкової служби, що регулярно вимагають включення/виключення певних видів діяльності з установчих документів ОГС.

Дискримінаційне оподаткування громадських організацій з кодом ознаки неприбутковості 0011: плату за послуги їм можна одержувати лише від власних учасників, хоча членство в громадських організаціях, як правило, нефіксоване, а в установах взагалі відсутнє.

Критерії оподаткування та звільнення від податків доходів ОГС від їх основної діяльності становлять, мабуть, найскладнішу проблему державної політики щодо фінансування ОГС у більшості країн світу. Адже фактична частка доходів ОГС від їх основної діяльності рідко є меншою 30-50%, а в країнах з обмеженим бюджетним фінансуванням ОГС вона сягає 80-90% загальної суми їх доходів.

Поширена думка, що закон про державний бюджет України на 2005 рік скасував всі пільги щодо доходів від основної діяльності ОГС. Втім, зупинено дію положення, згідно з яким "До основної діяльності включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою"[21]. До доходів від основної діяльності надалі включаються доходи від надання благодійної допомоги, освітньої, культурної діяльності та деякі інші.

4.4. Неосновна діяльність

Недостатньо обґрунтованим є припущення, що здійснення ОГС видів діяльності, які не належать до "основної" чи не передбачені прямо в їх установчих документах як таке є неправомірним. Законодавство України вимагає лише, щоб така діяльність не суперечила статутним цілям ОГС та вимогам закону[22].

Але навіть за умови послідовного додержання державними органами такого тлумачення, фінансування від продажу товарів і послуг, які не належать до основної діяльності ОГС, істотно обмежено ризиком відмови у наданні статусу неприбуткової організації чи позбавлення такого статусу на підставі дискреційних рішень органів ДПА. За нечіткого регулювання "основної" діяльності, надання ОГС практично всіх послуг можна визнати їх "неосновною діяльністю", прибуток від якої оподатковується на загальних засадах.

Законодавство України передбачає окремий облік доходів від неосновної діяльності та звільнених від оподаткування доходів. Окремий облік ведеться, і якщо для одержання доходів від основної та неосновної діяльності використовуються ті самі основні фонди[23].

4.5. Державне фінансуванняПряме державне фінансування ОГС в Україні досі обмежено бюджетним законодавством і майже цілковитим браком інструментів середньо- і довгострокового фінансування (понад один рік). Вказана вище частка державного фінансування у 2-3% виглядає вкрай малою порівняно з 30-40% у сусідніх країнах Центральної Європи, а в більшості "старих" країн Європейського Союзу державне фінансування є навіть основним джерелом доходів ОГС.

"Європейська" модель фінансування ОГС переважно з бюджету можлива, якщо ОГС забезпечують послуги на конкурсних (конкурентних) засадах чи пропонують альтернативні підходи до розв’язання соціальних проблем, на що власне бюджетні установи спроможні рідко. Послуги ОГС, як правило, коштують дешевше і легше надаються до незалежного та об’єктивного контролю, ніж аналогічні послуги бюджетних установ, перепрофілювати чи припинити які завжди проблемно. Але в Україні державні органи і, меншою мірою, ОГС ще недостатньо налаштовані на ефективну співпрацю, і це теж завдання державної політики.

Не дивно, що недостатнє розуміння державними органами переваг співпраці з ОГС вважається другою за впливом (21,4%) перешкодою для ефективного виконання статутних цілей ОГС[24].