Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"

Крім матеріальних витрат значний відсоток собівартості одиниці продукції (29%, див. таблицю 3.18) складають витрати з оплати праці. Отже, визначимо причини які впливали на витрати з оплати труда та призвели до їх підвищення.

Відомості про структуру витрат на оплату праці у періоді, що аналізується, наведені у наступній таблиці.

Таблиця

3.22

Відомості про структуру витрат на оплату праці за грудень 2000 р., грн.

№ Найменування показника попе-редній період за планом фактич-ний по-казник % факт

до плану +,- факт

до плану %, факт

до попе-реднього періоду

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Фонд основної заробітної плати, з нього 75510 77100 75770 98,27% -1330 100,34%

2. заробітна плата робочих 47820 48830 47970 98,24% -860 100,31%3. заробітна плата спеціалістів 20140 20670 20200 97,73% -470 100,3%

4. заробітна плата керівників 7550 7600 7600 100% 0 100,66%

5. Додаткова заробітна плата 10290 10300 10330 100,29% 30 100,39%

6. Загальні витрати на оплату праці 85800 87400 86100 98,51% -1300 100,35%

7. умовно-змінна частина фонду оплати праці 54510 55520 54690 98,51% -830 100,33%

8. умовно-постійна частина фонду оплати праці 31290 31880 31410 98,53% -470 100,38%

Як бачимо з таблиці 3.22, більшість показників щодо витрат на оплату праці у періоді, що аналізується, були нижчі від плану. Це пояснюється тим, що у грудні 2000 року планувалося підвищення заробітної плати але його за фактом не відбулося. Крім того, на підприємстві оплата праці робочих здійснюється за відрядною формою оплати труда, а обсяг виробництва продукції у періоді, що аналізується, був нижчий від запланованого.

Однією з причин збільшення собівартості продукції підприємства за витратами на оплату праці є утримання завищеної чисельності робітників, яке на підприємстві насамперед пов'язане зі зростанням невиходів на роботу.

Так, фактична кількість невиходів робітників ПВП у звітному періоді складає: 3675-3213=462 чол∙днів (див. таблицю 3.9), тобто 14% (462/3213×100%) від фактичної кількості виходів. При цьому нормативне значення цього показника повинно становити не більш ніж 4% від запланованої кількості виходів, отже, в періоді, що аналізується, воно дорівнює 3675×4%=147 чол∙днів. Таким чином, фактичні невиходи перевищують встановлений норматив на: 462-147=315 чол∙днів, тобто на більш ніж 210% (315/147×100%), що свідчить про недоліки організації виробничого процесу та низьку трудову дисципліну робітників.

Понаднормативні невиходи призводять до відволікання певної кількості робітників від виробничого процесу, величину якої відповідно до методики економічного аналізу [17] можна визначити за допомогою формули, що наводиться нижче.