Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період
Динаміка розрахованого індексу дисперсії податків за 1995–2000 роки та коефіцієнта варіації за відповідний період наведена в таблиці 3.22.
Таблиця 3.22
Динаміка індексу дисперсії податків та коефіцієнта варіації за 1995–2000 роки
Коефіцієнт варіації розраховано за формулою:
(3.10)
де D – дисперсія;– середня величина податкових надходжень до бюджету за основними податками згідно з таблицею 3.20.
Як бачимо з таблиці 3.22, індекс дисперсії змінюється у доволі широкому діапазоні. При цьому мінливість даного показника з 1997 до 2000 року дуже велика (інтервал між екстремальними значеннями складає понад 84 %). Це характеризує податкову систему України як таку (згідно з В.іТанзі), що має набір податків, які не забезпечують до бюджету великого обсягу надходжень і створюють незручності для платників податків. Тому очевидно, що реформа податкової системи має відбуватися у напрямі скорочення кількості податків. Сьогодні існує понад 30 різних податкових платежів і зборів, що сплачуються резидентами України. Важко однозначно визначити, яку саме кількість податків необхідно залишити. Це питання потребує більш детального аналізу не лише податкової, а і бюджетної системи. При цьому необхідно враховувати основні соціально-економічні цілі розвитку України. Німецька консультативна група з питань економічних реформ при Уряді України пропонує скоротити кількість податків до 1512 .
Коефіцієнт варіації у таблиці 3.22 характеризує величину середньоквадратичного відхилення (показник, що згідно з виразом (3.10) дорівнює кореню квадратному індексу дисперсії), яка припадає на одиницю податків. Хоча коефіцієнт варіації важко піддається економічній інтерпретації, його розрахунок та особливо відстеження його динаміки дозволяє характеризувати властивості податкової системи України. Зокрема, виходячи з даних таблиці 3.22, зрозуміло, що значення коефіцієнта варіації податкової системи України (за винятком 1997 року) змінюється у незначному діапазоні від 0,45 до 0,49, що складає 8,9 %.
Наступним елементом аналізу є з’ясування ступеня відповідності податкової політики держави загальному стану економічної системи. Можливо, що відсутність достатнього рівня гнучкості податкової системи як головного дохідноформуючого інструменту бюджету, тільки посилює економічну кризу.
Будь-яка оцінка динаміки зміни величини доходів бюджету повинна робитися щодо ВВП, тому використаємо класичні коефіцієнти еластичності та динамічності податків, які застосовуються для визначення ефективності податкової системи (див. вираз 2.1).
Еластичність відбиває ступінь ефективності автоматичних стабілізаторів, яка притаманна фіскальній політиці уряду. Проте податкова система України характеризується несталістю та постійними змінами, тому фактичне обчислення коефіцієнта еластичності є дуже проблемним, особливо складно сформувати варіаційній ряд, у якому податкові надходження залежатимуть виключно від динаміки ВВП, тобто відділити автоматичні зміни від дискреційних. Відтак розрахуємо коефіцієнт динамічності, який характеризує зміну податкових надходжень, що спричинена будь-якими змінами: зростання/падіння ВВП, дискреційні зміни в структурі оподаткування тощо. Коефіцієнт еластичності дуже близький за суттю до коефіцієнта динаміки.
Розрахуємо коефіцієнт динамічності за допомогою лінійного регресійного рівняння, у якому результуючим показником – відгуком (Y) – будуть податкові надходження13, а предиктором (X) – ВВП. При цьому необхідно отримати рівняння регресії без точки перетину. Економічна інтерпретація цього факту полягає в тому, що в економічній системі, де не створюється додаткова вартість та не здійснюються торговельні операції, податкові надходження дорівнюють нулю. У розрахунках було використано динамічні ряди даних (періодичність – квартал) з 1996 до 2000 року.
Згідно з проведеними розрахунками кутовий коефіцієнт лінійної регресійної моделі дорівнює 0,30 (t-статистика = 7,4) при тому, що Pr(t>3,733) = 0,002 при df = 15. У лінійній моделі коефіцієнт динамічності розраховується за формулою dy/dx x/y, де dy/dx – це кутовий коефіцієнт рівняння. Для розрахунку коефіцієнта динамічності замінимо Y та X на середні значення14 показників за відповідні періоди – 7679,78 та 25367,44. Отже, коефіцієнт динамічності дорівнює 0,997.Оскільки коефіцієнт динамічності менше одиниці, то можна зробити висновок, що система оподаткування малоефективна та нединамічна. Дискреційні зміни, темпи зростання ВВП змінюються більшими темпами у відсотковому вимірі, ніж податкові надходження. Дискреційні зміни системи оподаткування, які, зазвичай, приймаються з метою її удосконалення, не призводять до адекватного збільшення податкових надходжень, чим засвідчують низьку економічну ефективність податків. Разом з тим, значення коефіцієнта динамічності переконує, що податкова система більш стійка (у плані відхилень податкових надходжень від запланованих) до негативних факторів. Зокрема, можна сказати, що падіння ВВП на 1 % призводить до падіння податкових надходжень приблизно на 0,997 %. Тобто темпи падіння є меншими. Для економіки Україні, яка протягом 1991–1999 років характеризувалася тривалим періодом падіння ВВП, ця властивість податкової системи є позитивною. Очевидно, що такі характеристики системи є результатом її пристосування до тривалих негативних макроекономічних тенденцій. Проте із зміною макроекономічної ситуації на краще, яка спостерігалася у 2000 році, необхідно вжити всіх заходів для зміни такої властивості податкової системи.