Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період

Перерахуємо темпи приросту номінального державного боргу за ОВДП протягом 1997 року з урахуванням нового показника дюрації боргу (D1997=1) згідно з виразом (3.6):

DGD = 343,75 %ґD1996/D1997 = 343,75 %ґ0,3223 = 110,79 %.

Порівнюючи темпи приросту номінального державного боргу з урахуванням нового показника дюрації (110,79 %) з темпами приросту номінального ВВП (114,53 %), робимо висновок про відсутність податкової складової. Адже за таких умов зростання державного боргу повністю компенсується приростом податкової бази, тому в уряду не буде необхідності збільшувати податки у майбутньому.

Проблема взаємозв’язку процесів оподаткування та управління державним боргом в економіці України належить до розряду надзвичайно актуальних та досить складних щодо її розв’язання21.

Сам факт існування боргу створює не лише реальні матеріальні перешкоди для динамічного розвитку соціально-економічної системи України, а й формує негативні сподівання суб’єктів ринку. Зокрема, фізичні особи, зважаючи на те, що уряд у майбутньому буде збільшувати податки для погашення державного боргу, можуть зменшувати свої заощадження, відповідно збільшуючи споживання. За цих обставин інвестори будуть коригувати свої інвестиційні плани, також сподіваючись на збільшення податків. Такі негативні психологічні фактори призводять до реальних матеріальних збитків, наприклад, до відхилення ВВП від свого оптимального рівня через недоотримання економікою інвестицій у вигляді заощаджень громадян та капітальних вкладень інвесторів. Ці процеси безпосередньо стосуються й оподаткування через обсяги податкової бази.Необхідно підкреслити особливу складність, якою характеризується аналіз впливу державного боргу на економіку країни. Не можна не зважити, що запропонований метод потребує використання значної кількості вихідних даних. Окрім складності власне структури державного боргу, існує багато його індивідуальних параметрів, які потребують належної оцінки.

Поряд з цим, виникає необхідність урахування не лише кількісних, а й якісних параметрів державного боргу. Так, важливою характеристикою економіки є потенційний обсяг ВВП, тобто такий, який досягається за повного використання усіх виробничих ресурсів країни. Звісно, якщо виробничі ресурси в економіці використовуються не повністю, некоректно розділяти державний борг на податкову складову та на ту його частку, яка може бути компенсована приростом ВВП. Приріст боргу, у тому випадку, коли існують вільні виробничі ресурси (наприклад, безробіття, незалучені до виробництва основні фонди тощо), може компенсуватися за рахунок використання цих ресурсів у виробництві, хоча в обсягах, які не перевищують потенційного ВВП.

Та все ж корисність використання запропонованого підходу до управління державним боргом для цілей оптимізації податкової політики, на нашу думку, очевидна. І хоча наведені розрахунки спрощені як для зручності їх ілюстрації, так і через відсутність в офіційних статистичних та довідкових виданнях необхідної інформації щодо дохідності боргу і строків сплати основних платежів за ним, вони не викликають сумнівів стосовно значимості розробленого підходу до управління характеристиками державного боргу. Його практичне використання сприятиме оптимізації рівня податкового навантаження та надасть уряду змогу контролювати формування майбутньої податкової політики.

Макроекономічний аналіз феномена державного боргу свідчить, що порушення динамічних бюджетних обмежень призводить до появи податкового агрегату П3. Водночас сучасна макроекономічна теорія доводить, що метод фінансування урядом своїх видатків (через податки або через борг) не має значення для перерозподілу народногосподарських ресурсів в економіці22. Є підстави з цим погодитись. Метод фінансування не має значення, проте значення мають обсяги експансії державного сектора, інакше кажучи, сукупна сума податкових агрегатів П1, П2 та П3. І особливо важливим такий підхід є для перехідних економік, оскільки останні досить часто звертаються до політики надмірних зовнішніх та внутрішніх запозичень для розв’язання проблем бюджету.

Література:

1.Азаров Н., Лекарь С., Лощинин М., Чушкал Д. Эконометрия физических лиц Украины // Экономист. – 2001. – № 1. – С. 37–53.

2.Анализ экономики: страны, рынок, фирма / Под ред. Рыбалкина В.Е. – М., 1999. – 304 с.

3.Андрущенко В. Соціологічний та антропний методи західної фінансової науки // Вісник НБУ. – 2001. – № 3. – С. 43–46.