Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період
Таблиця 3.25
Основні параметри боргу за ОВДП у 1996–1997 роках*
* Тенденції української економіки. – 1999. – № 12.Припустимо, що термін до погашення всіх купонних платежів і номіналу боргу за ОВДП у 1996 і 1997 роках складає один рік20. Використовуючи формулу (3,7), визначимо дюрацію боргу за 1996 та 1997 роки:
D1996= 0,3223;
D1997= 0,6499.
Темпи приросту номінального державного боргу за ОВДП протягом 1997 року становили 343,75 % (= 7628/2219ґ100 %). Темпи приросту номінального ВВП за цей же період становить 114,53 % (= 93365/81519ґ100 %).
Перерахуємо темпи приросту номінального державного боргу за ОВДП протягом 1997 року з урахуванням дюрації боргу згідно з виразом (3.6):
DGD = 343,75 %ґD1996/D1997 = 343,75 %ґ0,4959 = 170,47 %.
Таким чином, номінальна сума державного боргу за ОВДП з урахуванням його дюрації за 1997 рік зросла на 170,47 %. Порівнюючи темпи приросту цього показника з темпами приросту номінального ВВП, бачимо, що нерівність (3.6) справедлива (170,47 % > 114,53 %). Тому необхідно здійснити декомпозицію державного боргу з метою виявлення тієї його частки, яку необхідно інтерпретувати як податкову складову.
Очевидно, що у випадку, коли зростання державного боргу можна компенсувати за рахунок збільшення податкової бази, вираз (3.6) повинна бути рівнянням, або нерівність справедлива, якщо ліва частина виразу (3.6) менше правої. Тому не компенсований збільшенням податкової бази приріст державного боргу буде дорівнювати 55,94 % (=170,47 % - 114,53 %).
Розв’язуємо просту пропорцію:
7628/X=170,47%/55,94% X=(7628 55,94 %)/170,47 % =2503 млн. грн.
Отже, сума державного боргу за ОВДП, яку можна інтерпретувати як податковий тягар, у даному випадку становить 2503 млн. грн. (або 2,7 % ВВП за 1997 рік). Це більш ніж удвічі менше показника абсолютного приросту державного боргу за 1997 рік – 5409 млн. грн. ( =7628 - 2219).
Таким чином, при оцінці податкового тягаря не можна оперувати абсолютним показниками приросту державного боргу. Необхідно враховувати таку його характеристику, як дюрація, яка дозволяє визначити суму боргу, що повинна сплачуватися протягом одного бюджетного року. Якщо борг зростає в абсолютному виразі, це ще не означає зростання податкового тягаря. Воно може компенсуватися зростанням ВВП, збільшенням його дюрації, ліквідності тощо.
У нашому випадку дюрація дозволяє зробити декомпозицію приросту боргу та визначити, яку частку цього приросту можна інтерпретувати як податковий тягар.
Дюрація – це основна характеристика боргу, на яку впливають такі чинники, як дохідність боргу, його ринкова вартість (капіталізація), параметри емісії. На перші два фактори впливає, головним чином, довіра інвесторів до економічної політики уряду, його платоспроможність. Параметри емісії державного боргу залежать виключно від економічної політики уряду.
Отже, одним з важливих етапів формування податкової політики уряду повинно бути управління дюрацією боргу, оскільки цей процес дозволяє управляти і податковим тягарем. Це достатньо чітко простежується з таких даних.
Припустимо, що за рахунок суттєвого скорочення дохідності ОВДП і випуску довгострокових державних облігацій показник дюрації боргу в 1997 році зріс до одиниці.