Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період

З метою аналізу до першого податкового агрегату П1 відносимо усі податкові платежі та збори, що сплачують резиденти згідно з чинним законодавством України. Другий агрегат П2 – відрахування до державних цільових фондів, що найбільш характерні для перехідних економік, а також “адміністративні платежі”, які сплачуються резидентами за податковими зобов’язаннями. До останніх відносимо: фінансові санкції, штрафи, пені тощо. Важливість урахування цієї податкової складової пов’язана з тим, що вона характеризує рівень податкової дисципліни, тобто рівень компромісу в конфліктних умовах щодо перерозподілу доходів між урядом та платниками податків.

З таблиці 3.15 видно, що сумарний обсяг податкових агрегатів П1 та П2 протягом 1996–19999 років складав від 37,4 % до 40,5 % ВВП. Спостерігається наочна тенденція до падіння агрегату П1, оскільки за досліджуваний період його питома вага зменшилася з 26,4 % до 19,5 % ВВП (темпи падіння -26,1 %). Разом з тим, поступово збільшується частка агрегату П2. З 1996 до 1999 року його питома вага зросла з 14,1 % ВВП до 17,9 %.

Таблиця 3.15

Податкові агрегати П1 та П2 за 1996–1999 роки, млн. грн.*

* Дані державної податкової служби України

Завдяки таким тенденціям частка загального обсягу податкових агрегатів П1 та П2 у ВВП зменшилася з 40,5 % у 1996 до 37,4 % ВВП у 1999 році.

Темпи приросту/падіння податкових агрегатів П1, П2 та складових агрегату П2 наведені в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16

Динаміка зміни агрегатів П1 та П2, у відсотках до попереднього року

Одразу привертає увагу показник приросту фінансових санкцій, пені, адміністративних штрафів. За 1999 рік приріст цієї складової становить більше 210 %. У таблиці 3.17 подана характеристика цієї складової агрегату П2 за окремими позиціями.

Таблиця 3.17

Показники, що характеризують податкову дисципліну резидентів, млн. грн.*

* Дані ДПС України.Фінансові санкції – це донараховані до бюджету суми за податковими зобов’язаннями резидентів, які не були сплачені з різних причин. Фінансові санкції та пеня є латентним податковим інструментом уряду, який може суттєво збільшувати доходи бюджету “за вимогою”. З таблиці 3.17 чітко видно, наскільки вагомим є цей інструмент. Так, у 1999 році загальна сума сплачених резидентами санкцій та пені “на вимогу” уряду склала 4070,7 млн. грн., що становить 3,2 % ВВП. Особливу увагу необхідно звернути на обсяги накопиченої пені платниками податків за картками особових рахунків. З 1996 до 1999 року ця заборгованість резидентів зросла майже у 5 разів: з 1265,7 млн. грн. до 5977,6 млн. грн. Хоча цей показник не можна інтерпретувати як податковий агрегат, до речі, ми його і не враховували при розрахунку показника П2, однак він добре характеризує стан податкової дисципліни.

Коефіцієнт кореляції між показниками обсягу фінансових санкцій, пені, що сплачені резидентами до бюджету, і фактичним дефіцитом Зведеного бюджету України за 1996–1999 роки складає 0,47. Висока кореляційна залежність характеризує адміністративні заходи уряду щодо збільшення доходів бюджету “за вимогою” як ефективний інструмент. Оскільки юридичною підставою для нарахування фінансових санкцій, пені, штрафів є податки, тому ці доходи бюджету повною мірою можна віднести до податкового агрегату П2.

Адміністративний тиск уряду на платників податків з метою збільшення доходів бюджету зумовлює стан податкової дисципліни резидентів.

Рис. 3.1. Графічна інтерпретація стану податкової дисципліни

У таблиці 3.18 і на рис. 3.1 наочно наведено основні показники, що красномовно характеризують цей взаємозв’язок.