Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період

Разом з тим, проблема податкового тиску не може розглядатися без урахування ситуації, яка очікується в наступні роки, у зв’язку з проблемою державного боргу.

Аналіз динаміки та структури державного боргу України переконує в тому, що це вагомий фактор, який впливає на фінансову діяльність уряду. Виконання Україною зобов’язань з обслуговування та погашення державного боргу, насамперед, негативно відбивається на економічному зростанні. З одного боку, таке зростання гальмується надмірним податковим тиском, який уряд має чинити на резидентів з тим, щоб не збанкрутувати. З іншого – кошти, що спрямовуються урядом на обслуговування та погашення боргів, могли б бути використані більш ефективно, зокрема, на державні інвестиції або соціальні допомоги. Так, якщо згідно з бюджетом України на 2001 рік (стаття 29) державні централізовані капітальні вкладення на відповідний період становлять 360,9 млн. гривень, то загальна чиста сума коштів зі сплати боргу складає 1741,1 млн. гривень, або майже у п’ять разів більше, що свідчить про значні попередні прорахунки в політиці додаткових запозичень уряду.

Таким чином, фактор наявності державного боргу є одним з головних чинників, який надає специфіки функціонуванню податкових відносин у перехідних економіках.

Не можна однозначно стверджувати, що запозичення уряду на ринку капіталів, які призводять до появи його заборгованості перед приватним сектором економіки та/або іноземними кредиторами, – це негативний фактор. Якщо позики, які отримує уряд, мають чітке цільове призначення і сприяють вирішенню основних макроекономічних завдань суспільства, то вони прискорюють перехідний процес і створюють умови для швидких темпів зростання соціально-економічного добробуту.

На жаль, українському уряду з цілого ряду причин, які не є предметом нашого аналізу, не вдалося використати довіру інвесторів, а державний борг перетворився у тягар, який накладає додаткові бюджетні обмеження на уряд і не сприяє динамічному розвитку приватного сектора економіки15.

Уряд країни, перед яким стоять жорсткі вимоги щодо обслуговування державного боргу, не має можливості спрямовувати бюджетні кошти на першочергові соціально-економічні програми (інвестиційні, інноваційні, пенсійні тощо), які б сприяли виходу економіки країни з кризи. При цьому проблему платоспроможності доводиться розв’язувати головним чином за рахунок внутрішніх джерел (доходів громадян, фінансів резидентів). Таке надмірне втручання у процес перерозподілу національного доходу фактично можна інтерпретувати як додатковий податковий тиск на доходи резидентів, що за ланцюговим ефектом призводить до низки негативних наслідків, які підсилюють економічну кризу.

Таблиця 3.24

Динаміка державного боргу України за 1994–2001 роки, млн. грн.*

* Фінансові ризики. – 2000. – № 4 (24). – С. 25.

З огляду на наведені факти, детальніше проаналізуємо фактор державного боргу в контексті податкової політики уряду. При цьому використаємо аналітичні елементи структуризації податкового тягаря, наведені вище.

Розглянемо, яким чином основні характеристики державного боргу впливають на розміри податкового тягаря на реальному прикладі.

З цією метою використаємо основні характеристики внутрішнього боргу уряду за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), оскільки цей борг найбільш прозорий. Необхідно відзначити, що трактування боргу українського уряду за ОВДП як внутрішнього є умовним, тому що протягом 1996–1998 років іноземні інвестори мали право на купівлю ОВДП як на первинному, так і на вторинному ринку. Відтак, заборгованість за цими державними облігаціями не може вважатися виключно внутрішньою. Це зайвий раз доводить непринциповість у контексті обраної методики аналізу розподілу державного боргу на внутрішній та зовнішній.

Вихідні параметри боргу за ОВДП для цілей аналізу представлені у вигляді таблиці 3.25.