Податкове навантаження і податкові відносини в перехідний період

N – номінальна (основна) сума державного боргу;

n – кількість років до сплати основної суми боргу;

MVgd – поточна ринкова вартість державного боргу. Наприклад, для державного боргу, який оформлено через емісію облігацій, поточна ринкова вартість буде дорівнювати їх ринковій капіталізації, тобто поточній ринковій ціні, помноженій на кількість емітованих цінних паперів.Подібна формула використовується в інвестиційному аналізі для розрахунку показника дюрації портфеля цінних паперів7. При аналізі податкових відносин такий підхід не застосовувався. У даному випадку ми вкладаємо в неї дещо інший економічний зміст, зумовлений специфікою нашого аналізу.

Необхідно відзначити, що існує відмінність у розрахунках показників дюрації дисконтних, купонних облігацій та позик, оформлених за специфікованими умовами. Втім для цілей нашого аналізу ця відмінність не має принципового значення, отже, не має необхідності розглядати її більш детально.

Тут необхідно лише відзначити, що при аналізі неодмінно треба використовувати показник дюрації державного боргу. Це пов’язано з тим, що в економічній літературі, яка присвячена проблематиці державного боргу та його впливу на споживання, дається чітке визначення трактування боргу8. Державний борг можна трактувати як майбутні видатки лише в контексті моделі життєвого циклу, яка, на нашу думку, більш адекватна вихідним припущенням аналізу податкових відносин. Отже, нерівність (3.6) дозволяє виділити у структурі державного боргу ту його частку, яка повинна класифікуватися як податковий агрегат П3.

З виразу (3.6) чітко видно, що уряд може уникати тлумачення боргу як майбутніх податків (апріорі припускаємо, що темпи приросту ВВП менше темпів приросту державного боргу) у випадку збільшення дюрації його (наприклад, шляхом реструктуризації). Саме таким чином намагається діяти український уряд сьогодні, адже короткотерміновість накопиченого державного боргу в Україні ставить під сумнів її економічну та політичну небезпеку.

Досягнення компенсації боргу можливе через приріст податкових надходжень, проте це вже необхідно трактувати як посилення податкового тиску. Останнє пояснюється тим, що економічна система не здатна розвиватися стрімко, а більше схильна до еволюційного розвитку.

Отже, у ході структуризації ми дійшли висновку, що лише загальний обсяг усіх податкових агрегатів дозволяє вести мову про частку податкової складової в національному доході України. Таким чином, загальний рівень податкового навантаження характеризує вираз:

(3.8)

де Tt – загальний рівень податкового навантаження в період часу t;

П1t – обсяг податкового агрегату П1 у період часу t;

П2t – обсяг податкового агрегату П2 у період часу t;

П3t – обсяг податкового агрегату П3 у період часу t;

GDPt – обсяг ВВП у період часу t.

Запропонована структуризація податкових агрегатів дозволяє не лише більш коректно визначати розміри податкового тиску на економіку, а й відстежувати якісні зміни у податковій базі. Дослідження динаміки руху податкових агрегатів дозволить більш якісно виконувати бюджетне планування та визначати основні макротенденції.

Вище було зазначено, що аналіз ефективності податкової системи в умовах перехідної економіки має свої особливості, головною з яких є структуризація системи за податковими агрегатами. Саме визначення трьох податкових агрегатів становить реальний податковий тиск на економіку країни.