Банкрутство

По-четверте, для виявлення фактів фіктивного банкрутства суб'єктів підпри-ємницької діяльності і розробки пропозицій по запобіганню цього процесу Розпоря-дженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 258-р була створена міжвідомча робоча група по аналізу практики справ по банкрутству. Але можна констатувати, що практичного втілення роботи даної групи щодо фіктивного банк-рутства не існує.

3.2. Дії кредитора в разі банкрутства боржника.

Як висловлюються деякі юристи, ефективність статей КК 2001 року щодо банкрутства майже нульова — у юридичній практиці майже відсутні приклади, коли керівник підприємства-боржника був притягнутий до кримінальної відповідальності у випадку фіктивного банкрутства своєї фірми. Як причину, говорять вони, виступає відсутність у статтях КК чітких формулювань по ключових термінах. Як думають юристи, застосування формулювань «стійка фінансова неспроможність» і «подача недостовірних зведень» має потребу в додаткових роз'ясненнях.Однак існує наступна проблема: як, наприклад кредитору повернути свої гроші у випадку початку процедури банкрутства боржника. Вирішуючи це питання, кредитор повинний пам'ятати, що відповідальність за недостовірну і несвоєчасну подачу зведень бухгалтерської, податкової й іншої звітності несе керівник підпри-ємства. Тому, незважаючи на думку фахівців в області права, кредитору з метою са-мозахисту варто звертатися в правоохоронні органи з заявою про залучення до кри-мінальної відповідальності керівника підприємства по тій же статті 218 КК «Фікти-вне банкрутство». Коли в прокуратурі з'явиться «папір» про проведення перевірки і порушення по її результатах кримінальної справи, керівник підприємства-боржника, бажаючи уникнути особистої відповідальності, як правило, усе-таки знаходить засо-би сплатити борг.

4. Механізм банкрутства – підсумки його дії в Україні.

Ситуація з банкрутством підприємств є типовою для економіки будь-якої з розвинутих країн. Законодавство і процедури банкрутства використовуються в них у пер¬шу чергу для оздоровлення економіки. Для України такі умови створені після набрання чинності Закону України від 30.06.99р. "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство". Власники і керівники багатьох підприємств відтепер стали спрямовувати свою роботу, перш за все, на пошук нових ринків платоспромо-жного попиту, реструктуризацію й перепрофілювання виробниц¬тва, запобігання лі-квідації підприємства з причин не¬спроможності виконувати свої боргові зобов'язан-ня.

З економічного погляду, імовірність банкрутства роз¬глядається як один з го-сподарських ризиків в діяльності підприємства, ризик попадання в нестабільну фі-нансо¬ву ситуацію. Саме тому підвищену зацікавленість до перших підсумків дії ме-ханізму банкрутства виявляють учасники фондового ринку, податківці та арбітражні ке¬руючі. Діяльність останніх запроваджується арбітражни¬ми судами з січня поточ-ного року.

У 1999 році загальна кількість розглянутих ар¬бітражними судами України справ склала 134937, що становить 107,4% до 1998 року. Із них справи про банкрут-ство підприємств та організацій становлять 7,1%, або 9539. За 1996-1999 роки змі-нилось співвідно¬шення цих показників. Якщо в 1997 році банкрутні справи в порів-нянні з попереднім роком виросли в 2 рази, а загальногосподарські спори - в 1,4 ра-за, то в 1999 році показники по банкрутству зросли на 104,9% при загальному рості господарських справ на 107,4%. При цьому вагомість справ по банкрутству в зага-льній кількості господарських справ, розглянутих арбітражни¬ми судами України, знизилась за вказаний період з 8,5% до 7,1%.

Таблиця 1

Динаміка показників банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності в Укра-їні

N

п/п1996199719981999

1Загальна кількість спорів, вирішених (розглянутих і в арбітраж-них судах6099583237125650134937

2РІСТ, у % до попереднього року100136,5151,0107,4