Банкрутство
Визначення суду про це направляється заявнику й Агентству з питань банк-рутств не пізніше ніж у 5-денний термін з моменту надходження заяви. Даним ви-значенням суд призначає розпорядника майна боржника, зобов'язує боржника на-правити відкликання на заяву про порушення справи про банкрутство і призначає дату проведення підготовчого засідання.
Не пізніше ніж на 30-й день з моменту надходження заяви призначається під-готовче засідання суду, на якому оцінюються надані документи, заслуховуються по-яснення заявника і боржника, оцінюється обґрунтованість претензій до нього. З ме-тою виявлення всіх кредиторів суд зобов'язує заявника дати за свій рахунок в офі-ційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство. Такими органами є газети "Урядовий кур'єр", "Голос України" і видання обласних рад за місцем перебування боржника.
Суд може за власною ініціативою чи ініціативою заявника вжити заходів по забезпеченню вимог кредиторів - накласти арешт на майно чи кошти боржника, зо-бов'язати боржника вжити заходів по забезпеченню схоронності майна, заборонити починати визначені дії на будь-якій стадії процесу, однак найбільший ефект прино-сить прийняття такого рішення на початковій стадії - у визначенні про порушення справи. Визначенням про порушення справи про банкрутство вводиться також мо-раторій на задоволення вимог кредиторів, яким забороняється стягнення з боржника заборгованості і припиняється нарахування неустойки і штрафних санкцій. Цим же визначенням призначається розпорядник майном (РМ) боржника - особа, що має лі-цензію господарського керуючого.З моменту призначення розпорядника майном боржника, як правило, виникає тема для конфлікту між таким представником і керівництвом боржника. Закон не робить призначення судом РМ підставою для припинення повноважень керівництва, але якщо керівництво боржника не починає заходів для забезпеченню схоронності майна, перешкоджає діям РМ чи допускає інші порушення законодавства, то повно-важення такого керівника можуть бути припинені, відповідно до статті 13 Закону, по визначенню суду. Однак трудове законодавство (Розділ 3 Кзот) такої підстави для припинення трудового договору не визнає. Найближчим за змістом до даної дії є відсторонення від роботи (стаття 46 Кзот), однак різниця у формулюваннях Закону і Кодексу не дає основ думати про єдність даних дій. Тому керівник, чиї повноважен-ня були припинені таким чином, може в судовому порядку вимагати відновлення на займаній посаді.
Далі процедура припускає подачу в суд заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника в термін не більш 1 місяця з моменту опублікування оголошення.
Коло осіб, що мають право на пред'явлення претензій, дуже широке - це всі юридичні чи фізичні особи, що мають у встановленому порядку підтверджені доку-ментами вимоги по грошових зобов'язаннях до боржника. Так, наприклад, банківсь-кі установи можуть звертатися з вимогами по кредитах, термін повернення яких не наступив, працівники підприємства-боржника, що припинили трудові відносини з ним до порушення справи про банкрутство, мають право звернутися з вимогами про погашення заборгованості по зарплаті.
У випадку надходження декількох заяв про визнання банкрутом одного бор-жника порушення справи виробляється при наявності основ для цього за заявою, яка поступила першою. Всім іншим заявникам направляються копії визначення про по-рушення справи про банкрутство, а їхні заяви приєднуються до справи. Про приєд-нання кожної заяви судом виноситься визначення. Суд розглядає вимоги таких заяв-ників після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство. Розгляду підлягають усі заяви, що надійшли в суд після першої заяви, що послужили підста-вою для порушення справи, до моменту витікання 30-денного терміну.
Заяви кредиторів, що надходять, розглядаються розпорядником майна борж-ника разом з боржником і або відхиляються, або включаються до реєстру вимог кре-диторів, обов'язок по веденню якого несе розпорядник.
На попереднім засіданні суд розглядає підстави включення до реєстру й об-ґрунтованість відмовлення в такім включенні, призначається дата проведення зборів кредиторів. На таких зборах мають право бути присутнім усі кредитори, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру. Рішення на зборах приймаються відкри-тим голосуванням, більшістю голосів присутніх кредиторів. Кількість голосів, що належать кредиторам при підрахунку результатів голосування, визначається по кра-тній тисячі гривень сумі приналежних кредитору і включених до реєстру вимог.
Збори кредиторів обирає Комітет кредиторів (КК) і розглядає пропозиції, якщо такі надійшли, про санацію боржника. Обрання комітету кредиторів трохи специфічно за умови, що даний орган надалі виступає від імені всіх кредиторів і на-ділений за законом широкими повноваженнями: так, зокрема, КК визначає порядок оцінки і продажу майна боржника, дає згоду на поступку вимог боржника й ін. Від-повідно до законодавства, збори, на якому обирається КК, дійсні незалежно від чис-ла присутніх на ньому кредиторів, включених до реєстру, при одній тільки умові: що усі вони були письмово сповіщені про проведення зборів розпорядником май-ном. Збори повинні бути проведені протягом 10 днів з моменту винесення судом ви-значення за результатами попереднього засідання суду.