Банкрутство

щодо боржника вже порушена справа про банкрутство;

вимоги кредиторів, які подали заяву, у сумі становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;

вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

7. Порушення справи про банкрутство

Коли заява про порушення справи про банкрутство прийнята судом, то не пі-зніше ніж на п'ятий день з дня її надходження суддя виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення справи про бан-крутство.

Цим визначенням:

1)вводиться процедура розпорядження майном боржника;

2)призначається розпорядник майна (якщо з будь-яких причин призначити розпорядника при прийнятті заяви неможливо, то він призначається на підготовчому засіданні);

3)визначається дата проведення підготовчого засідання СУДУ (воно повинне відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство);

4)вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

5)може бути поставлено за обов'язок боржнику подати аудиторський висно-вок або провести аудит.

Потім в офіційному друкованому органі ("Голос України", "Урядовий ку-р'єр", друковані видання відповідної обласної ради за місцезнаходженням боржника) публікується оголошення про порушення справи про банкрутство з метою виявити всіх кредиторів та осіб, які бажають узяти участь у процедурі санації боржника. Обов'язок подати таке оголошення покладається суддею на підготовчому засіданні на заявника.

До опублікування оголошення або після того (якщо протягом місяця не на-дійшли заяви з вимогами від Інших кредиторів) заявник може відкликати свою заяву про порушення справи про банкрутство. Якщо це не порушує прав боржника і кре-диторів — суд виносить відповідну ухвалу.

8. Приклад відновлення платоспроможності підприємства.

Розглянемо приклад підприємства, що знаходиться на грані банкрутства, і рі-зні шляхи виходу його з кризи. За допомогою нескладних арифметичних викладень оцінимо економічні аспекти антикризових дій з погляду боржника і його кредиторів.

Загальна балансова вартість активів підприємства Д складає 12 млн грн., за-гальна сума вимог кредиторів - 8 млн грн. Статутний капітал складає 1 млн простих акцій по 1 грн. за акцію, разом 1 млн грн. Додатковий капітал, фонди і резерви скла-дають 3 млн грн. Однак, як це часто буває на Україні, ринкова вартість активів під-приємства Д значно нижче їхньої балансової вартості. Підприємство не здатне пога-сити поточні зобов'язання, і тому проходить процедуру банкрутства, ініційовану од-ним з його кредиторів.

Слухання справи перебуває в стадії розгляду комітетом кредиторів різних ва-ріантів рішень у відношенні боржника. Закон України "Про відновлення платоспро-можності боржника чи визнання його банкрутом" передбачає два основних варіанти розвитку подій - ліквідація підприємства або його санація. Розглянемо ці варіанти на основі конкретних припущень, цілком характерних для сучасних українських під-приємств.

Варіант 1. Ліквідація (розпродаж активів). Припустимо, що чиста ліквіда-ційна вартість активів боржника (за винятком адміністративних витрат по оцінці майна, проведенню аукціону і т.п.) складає 2 млн 400 тис. грн. Саме ця сума і підля-гає розподілу між кредиторами підприємства Д. Легко підрахувати, що кредитори в цьому випадку одержать всего 30 % від загальної суми своїх вимог. Власники під-приємства не одержать нічого. Підприємство перестане існувати і сплачувати пода-тки в бюджет, а його працівники поповнять ряди безробітних. Це гірший з можли-вих сценаріїв, і до нього варто прибігати лише в крайньому випадку - коли в підпри-ємства немає абсолютно ніяких надій на відновлення платоспроможності.Варіант 2. Ліквідація (продаж як цілісного майнового комплексу). Припус-тимо, що знайшовся інвестор, що зацікавлений у придбанні підприємства цілком і готовий заплатити за нього суму в 3 млн 200 тис. грн. У цьому випадку кредитори одержують небагато більше, ніж у варіанті 1, а саме 40 % від загальної суми своїх вимог. При цьому підприємство залишається на плаву, щоправда, подальша його доля все-таки не ясна. Право власності переходить до нового власника, з'являється надія на прибуткову роботу. Однак разом із правом власності до нового власника переходить і право визначення подальшої стратегії підприємства, розпорядження його активами, перепрофілювання, звільнення співробітників і т.д. Цілком природ-но, що в такій ситуації як співробітники, так і керівництво підприємства Д будуть почувати непевність у завтрашньому дні.