Банкрутство

у перше надається засіб для вирішення проблеми величезних податкових боргів, нагромаджених багатьма підприємствами за часи конфіскаційних податко-вих ставок. Скорочення заборгованості до зваженого рівня має сприяти зовнішнім інвестиціям у реструктуризовані підприємства-боржники;

при ліквідації, податкова заборгованість має бути повністю погашена пе-ред будь-якими платежами загальним кредиторам, вимоги яких незабезпечені заста-вою. Можливість зменшення частки держави при санації приваблюватиме інших кредиторів до віддання переваги реструктуризації боржника перед його ліквідацією;нові положення про реструктуризацію під керівництвом боржника дозво-ляють останньому, із згодою більше половини кредиторів за обсягом боргу, розро-бити і втілити свій власний план реструктуризації. Керівник боржника виконувати-ме функції керуючого санацією. Імовірно, що це положення часто застосовувати-меться в майбутньому, оскільки:

за новим Законом вимагається, щоб боржники самі подавали заяву про банкрутство через місяць після виникнення ситуації, коли повне задоволення вимог одного з кредиторів унеможливить повне задоволення вимог інших кредиторів;

боржники часто володіють більшою інформацією про власну діяльність, ніж будь-хто інший, і можуть розробити і провести санацію більш продуктивно і ефективно, ніж сторонні, які нічого не знають про підприємство;

кредитори будуть захищені від шахрайства, некомпетентності, та нереалі-стичних очікувань боржника завдяки наявності розпорядника майна, який здійсню-ватиме нагляд за керівником боржника протягом реструктуризації під керівництвом останнього;

реструктуризація під керівництвом боржника загалом коштує менше, ніж під керівництвом зовнішнього арбітражного керуючого, що залишає більше ресурсів для її успішного проведення та погашення вимог кредиторів;

на сьогодні, в Україні бракує ліцензованих арбітражних керуючих, щоб задовольнити очікуваний попит на них. У ролі розпорядника майна, арбітражний керуючий може охопити більше справ, ніж у ролі керуючого санацією;

реструктуризація під керівництвом боржника зменшує час та витрати, по-трібні з боку судової системи, оскільки план реструктуризації узгоджується борж-ником і кредиторами іще перед поданням заяви. При поданні заяви боржника, пого-дженої з кредиторами, суд відкриває провадження у санації, минуючи стадію розпо-рядження майном;

оскільки реструктуризація під керівництвом боржника забезпечує перед-бачуваність та захист усіх зацікавлених осіб, боржники матимуть стимул подавати на банкрутство якомога раніше, коли їхні фінансові проблеми лише починають ви-никати, а шанси на успішну реструктуризацію є найбільшими, радше ніж відкладати подання до моменту, коли ситуація погіршиться настільки, що порятунок стане не-можливим.

На додаток до цих положень, у Законі закладено повний набір найпотужніших інструментів реструктуризації, наявних у найкращих світових зразках закону про банкрутство. Зокрема:

можливість відмови від збиткових контрактів;

можливість повернення активів, раніше переданих зацікавленим особам, незалежно від того, як давно відбулася ця передача;

можливість повернення цінних активів, передача яких кредиторам протя-гом півроку до відкриття провадження санації надавала цим кредиторам більше, ніж вони отримали б у провадженні про банкрутство;

можливість передачі продуктивних активів, новому, вільному від боргів підприємству, та ліквідації старого підприємства;

можливість розпродажу непродуктивних чи не життєво необхідних акти-вів у ході санації;

можливість зміни структури боргів чи капіталу боржника, зокрема обміну боргів на акції;