Угорсько – українське співробітництво

Географічна близькість України та Угорщини значно стимулювала інвестиційні капіталовкладення угорських юридичних осіб в українську економіку. Серед них слід виділити особливо вдалі економічні проекти. А саме вкладення кількох мільйонів доларів у модернізацію вуглезбагачувальних підприємств Донбасу товариством “Систем Консалтінг”, акціонерне товариство “МОЛ” планує розмістити на території України мережу автозаправних станцій [...]. Хоча в Україні на сьогодні функціонує понад 200 спільних угорсько – українських підприємств говорити про активну угорську інвестиційну діяльність дещо не вірно. Це зумовлено насамперед непродуманою податковою політикою Української держави, що згубно впливає на розвиток бізнесу і недосконале законодавство по залученню іноземних інвестицій.

Перший рік угорсько – українських відносин у сфері реальної економічної співпраці на державному рівні був відзначений укладанням трьохсторонньої міждержавної Угоди між Урядом Угорської республіки, Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі транспортування ядерного палива між Угорською Республікою і Російською Федерацією через територію України [18]. Цей документ мав досить принциповий характер, оскільки транспортування ядерних матеріалів через територію третьої держави завжди пов’язане з певними проблемами. В даному випадку Україна пішла на зустріч Угорщині, АЕС “Пакш”, якої, як і атомні станції побудовані на Україні, працювали на ядерному паливі російського виробництва. Плануючи перевезення ядерного палива, сторони домовилися про створення алгоритму транспортування, охорони, передачі свіжого та відпрацьованого ядерного палива та компенсації збитків, що мали бути завдані можливою аварією.

Важливо, що ще 13 серпня 1992 р. угорські та українські урядовці підписали Угоду про співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища та територіального розвитку у якій закріпили такі основні моменти спільної роботи над розв’язанням існуючих та недопущення появи нових економічних проблем [19]:

1)захист атмосфери від забруднення;

2)охорона водних і земельних ресурсів від забруднення промисловими відходами;

3)вивчення біологічних та генетичних наслідків забруднення навколишнього середовища;

4)спільна розробка економічних стандартів;

5)розробка безвідходних, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій;

6)переробка, знешкодження та утилізація промислових і побутових відходів;7)надання взаємної допомоги при ліквідації наслідків стихійних лих;

8)проведення спільних консультацій, регулярне інформування сторін, розробка спільних дій у питаннях захисту навколишнього середовища.

Очевидно, що без визначення параметрів співпраці у сфері охорони довкілля підписання Угоди про транспортування ядерного палива через українську територію до Угорщини було б неможливим.

Економічне співробітництво Угорської Республіки та України знайшло відображення у співпраці в питаннях розвитку транспортної мережі двох країн. Переговори між країнами закінчились підписанням низки міждержавних угод, що сприяли прагненню обох держав використати своє вигідне географічне становище. Якщо проаналізувати рівень співпраці обох держав, то можна говорити про те, що Угорщина та Україна були природним містком між Західною Європою та Азією. Фактично обидві держави ставали посередниками між високими технологіями Євросоюзу та сировинними ресурсами Центральної Азії [...].

За Угодою про міжнародне автомобільне сполучення угорська та українська сторони регламентували перевезення пасажирів та вантажів через державний кордон, визначали права та порядок надання дозволів на перевезення вантажів та пасажирів через кордон. Наступним кроком у цій сфері стала Угода про реконструкцію автомобільного мосту через річку Тиса на угорсько – українському кордоні, яка мала бути завершена не пізніше першої половини 1997 р. (міст був введений в експлуатацію 30 червня 1997 р.). Сторони домовились, що витрати на реконструкцію та управлінням мосту будуть здійснюватись спільно на паритетних засадах.