Угорсько – українське співробітництво

–аналіз міжнародного порівняльного досвіду виборчих систем;

–обмін досвідом діяльності виборчих органів;

–підвищення професійного рівня організаторів виборчого процесу;

–використання сучасних інформаційних технологій при проведенні виборів та референдумів;

–правові та організаційні питання фінансування виборчого процесу;

–підвищення правової культури виборців.

Тобто угорська та українська сторона домовлялись про співробітництво з метою вдосконалення технологій в цілому. Тому сторони і домовились про участь спостерігачів у виборах на території сусідів, про обмін досвідом у питаннях використання бюджетних коштів для проведення виборів, спільних занять з виборчого права.

Такі демократичні контакти повинні були позитивно вплинути на процес розбудови демократії по обидва боки угорсько – українського кордону.

Варто зазначити, що під час офіціального візиту Президента України Л. Кучми до Будапешта було досягнуто домовленості про співробітництво органів, відповідальних за проведення виборів обох держав. Ще одним документом гуманітарного характеру що був підписаний в рамках цього візиту, стала Пам’ятна записка про розробку спільної концепції розвитку прикордонних регіонів Угорської Республіки та України. Кульмінацією гуманітарних відносин між Угорщиною та Україною стало обрання 15 делегатів до Державного органу самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ). Ця важлива подія відбулася 24 січня 1999 р. “ДОССУ” покликаний відстоювати інтереси і права українців Угорщини і дбати про їх духовний, культурний розвиток, забезпечення гідного місця в Угорському суспільстві. Тобто Угорщина таким чином продемонструвала державницький підхід до розв’язання проблем національних меншин. Це мабуть зумовлено тим, що українська сторона ставиться з повагою до прав угорської громади, яка сконцентрована на Закарпатті.

В цілому відносини в гуманітарній сфері між Україною та Угорщиною протягом всього періоду, що розглядається можна охарактеризувати як дружні і сповнені взаємної поваги, і надзвичайно перспективні.Співробітництво Угорщини та України здійснювалося не лише у сфері гуманітарної політики та розвитку міждержавних політичних відносин. Надзвичайно важливими та перспективними для обох держав були відносини в економічній сфері, оскільки обидві країни були одна для одної мостами до східного і центрального регіонів Європи, проникнення на ринки яких можна віднести до пріоритетів їх зовнішньої політики [24, с. 32].

Активне угорсько – українське співробітництво розпочалося наприкінці травня 1991 р., коли Україна уже стояла на порозі незалежності 31 травня 1991 р. у Будапешті представники урядів обох держав підписали угоду про торговельно – економічні зв’язки, та науково – технічне співробітництво. Основним її положенням стала відмова від практики товарно – грошових відносин квазіринкового стану, яка існувала між державами соціалістичного табору. Сторони принципово відмовилися від використання в угорсько – українську товарообороті інвалютного рубля, домовившись про проведення розрахунків у вільноконвертованій валюті. Також сторони домовилися всіляко сприяти “поглибленню економічного і науково – технічного співробітництва, розширенню кооперування виробництва, створенню спільних підприємств, міжнародних об’єднань та організацій, а також розвитку і впровадженню інших прогресивних форм співробітництва, прийнятих у світовій економіці”.

Особливістю формування угорсько – українських відносин стало підписання пакетів торговельно – економічних угод. Ці пакети економічних угод сприяли створенню в Україні ринково – орієнтованої, сучасної економіки.

У травні 1992 р. угорські та українські урядовці уклали перший значний пакет економічних угод, що набрали чинності з моменту підписання. Обидві сторони добре розуміли необхідність швидкої реалізації досягнутих під час переговорів економічних домовленостей, тому пішли саме за такою схемою. Уряди Угорщини та України домовилися про створення міжурядової комісії з торгово – економічною, і науково – технічного співробітництва, що мало сприяти визначенню пріоритетів взаємовигідного співробітництва та напрямків реалізації попередніх домовленостей з розвитку окремих галузей промисловості та сільського господарства.