Угорсько – українське співробітництво

У протоколі про поставки товарів і надання послуг від 22 травня 1992 р. сторони домовилися про взаємовигідний товарообмін [7]. Зокрема, угорська сторона зобов’язалася поставляти в Україну автобуси “Ікарус” та запчастини до них, медичну апаратуру на суму 13 млн. доларів США та медикаменти на суму 15 млн. доларів. З свого боку українська сторона мала відправити до Угорщини 1200 млн. кіловат – годин електроенергії, 12 тисяч тон прокату чорних металів, продукцію хімічної, машинобудівної, деревообробної промисловості. Характерно, що у подальшому товарообіги збереглися попередні тенденції початку 90-х років. Угорська сторона поставляла до України медикаменти, товари широкого вжитку, продукцію харчової промисловості, отримуючи від України насамперед сировину або товари групи “А” (металургія, важке машинобудування) тут слід відзначити ще одну характерну рису угорсько – українських економічних відносин. А саме той факт, що Україна експортувала переважно сировину та продукцію важкого машинобудування, а Угорщина прагнула наситити український ринок досить високоякісними товарами, що не мали аналогів українського походження. 8 грудня 1994 р. представники угорської та української сторін підписали Меморандум про напрями партнерства і співробітництва між Україною та Угорщиною у сфері торговельно – економічних зв’язків. Новий імпульс в угорсько – українських економічних відносинах спостерігається після обрання президентом України Л. Кучми та проголошеного ним курсу до Європейського структур [85, с. 16 – 19]. Сторони ставили на меті участь в процесі економічної інтеграції в Європі, створенні сприятливих умов для розвитку торгівлі, поглиблення комерційного та економічного співробітництва, сприяння у справі приєднання України до системи Генеральної угоди про тарифи і торгівлю та світової організації торгівлі. Обидві сторони визначили наступні пріоритети економічної співпраці:

–розробка принципів міжрегіонального співробітництва, розвитку інфраструктури прикордонних регіонів;

–опрацювання пропозицій з метою підготовки двосторонньої угоди про вільну торгівлю;

–розробка нових механізмів розрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності;

–вивчення можливостей розширення спільного виробництва та кооперації.

Головними галузями, у яких повинна була розвиватися співпраця, стали транспортне машинобудування, енергетика та енергетичне машинобудування, фармацевтична промисловість, виробництво медичного обладнання, хімічна промисловість, агропромисловий комплекс.Пріоритетом для Угорщини був розвиток промислової інфраструктури у прикордонній смузі. Крім прагматичних прагнень використовувати близькість до власної території з метою ефективного переміщення капіталів та обладнання, угорські підприємці ставили на меті послаблення соціального напруження в українському Закарпатті, яке є місцем компактного проживання етнічних угорців в Україні.

Важливими були угоди від 22 травня 1992 підписані між Угорським Національним Банком та Національним Банком України, де сторони домовлялися [16]:

–регулювати валютні операції, здійснювані резидентами і нерезидентами;

–обмінюватись пакетами банківського законодавства і нормативних актів Національних банків Угорщини та України.

Крім того в рамках цієї угоди Угорський національний банк зобов’язувався надавати консультації і допомагати у випуску облігаційних позик за кордоном, залучанні і використанні валютних ресурсів від міжнародних фінансових організацій, встановленні і врегулюванні курсу національної валюти до іноземних валют, висловлював свою готовність сприяти в роботі щодо підвищення кваліфікації спеціалістів, яку організовує як Угорський Національний банк, так і Міжнародний центр підготовки банкірів в Угорщині. Того ж дня була досягнута домовленість між міністерством фінансів Угорщини та України про проведення регулярних консультацій у сферах фінансової і податкової політики, про засідання спільної міжурядової комісії з цих питань. Ці домовленості знайшли своє реальне втілення у сфері бізнесу. “Угорщина входить до першої п’ятірки країн по створенню спільних підприємств з українськими фірмами. Більшість з них були створені і зареєстровані у перші роки незалежності України і відіграли важливу роль у насиченні українського ринку високоякісними товарами та послугами”. Тут необхідно зазначити, що незважаючи на невеликі територіальні розміри Угорщини, її частка складає 1,5% від загального обсягу іноземних інвестицій в українську економіку.

15 листопада 1996 р. була ратифікована Верховною Радою України Угода про сприяння і взаємний захист інвестицій в якій сторони зобов’язувались ставитись до інвестицій іншої сторони на рівних умовах, убезпечу вати їх від несправедливого втручання та гарантувати повернення їх у випадку форс – мажорних ситуацій [17]. Тобто це свідчить про те, що угорські державні фінансові установи взяли на себе значний обсяг надання українській стороні консультативної та практичної допомоги у сфері формування національної фінансово – грошової системи.