Угорсько – українське співробітництво
Перш за все слід відзначити значну роль давніх господарських зв’язків, що стали основою взаємовигідних відносин. Особливу увагу угорські та українські сільгоспвиробники приділили селекції та вирощуванню таких сільськогосподарських культур, як ріпак, кукурудза, соняшник, цукровий буряк (усі вони користуються високим попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку обох держав), тваринництву, біотехнології, зокрема використанню генної інженерії для підвищення продуктивності тварин і рослин, переробці с/г продукції.
Уряди Угорщини та України активно співпрацювали у традиційний для обох сторін сфері сільського господарства – вирощуванні рослин. Наприклад, прагнучи забезпечити ефективне постачання саджанців та посівного матеріалу, сторони підписали у травні 1995 р. Угоду про співробітництво у галузі карантину та захисту рослин [23]. У рамках угоди угорська та українська сторони домовилися про:
–взаємну інформацію про фітосанітарні вимоги при експорті, імпорті та транзиті рослин або рослинних продуктів;
–проведення жорсткого фітосанітарного кордону;
–інформування про появу нових шкідливих організмів;
–сприяння одна одній у запобіганні поширенню шкідливих організмів, надання допомоги в обмеженні особливо небезпечних організмів;
–співробітництво у разі виникнення загрози масового зараження рослин однієї з сторін у прикордонній смузі.
Крім того, угорська та українська сторони продемонстрували свою здатність швидко реагувати на зміни на міжнародних ринках сільськогосподарської продукції. Про це свідчить міжурядова Угода про співробітництво у галузі ветеринарії.
В умовах поширення в Європі небезпечних для тварин хвороб, сторони домовилися оповіщати одна одну про випадки їх появи, максимально швидко знешкоджувати їх, щомісяця інформувати одна одну про ситуацію по інфекційних хворобах тварин, які на території Угорської республіки та України підлягають обов’язковому повідомленню. Ця ж угода передбачала співробітництво між науково – діагностичними центрами обох держав, обмін правовими нормами стосовно ветеринарії спільне проведення професійних заходів.
В 2 половині 90-х років спостерігається тенденція до пожвавлення економічних зв’язків між Угорською Республікою та Україною, свідченням цього є Меморандум, між Урядом Угорської республіки та Урядом України про напрямки розвитку економічних зв’язків та лібералізацію двосторонніх торговельно – економічних відносин. Сторони зобов’язались приділити особливу увагу [5]:
–продовженню взаємного вивчення національних законодавств обох країн;
–проведенню порівняльного аналізу процесів економічних реформ та ринкового економічного законодавства в обох країнах;
–відповідності митно – тарифної системи, системи митного контролю, системи митної статистики стандартам ЄС;
–системі сертифікації походження продукції;
–механізму дії сертифікації продукції.
Необхідно зазначити, що з 1997 р. відбувається неухильне скорочення двосторонніх угорсько – українських економічних операцій. Це має свої об’єктивні причини. Насамперед протягом перших років незалежності на споживчому ринку України виникло стільки незаповнених високоякісними товарами ніш, що поставки угорських товарів, як і створення спільних україно – угорських підприємств, здавалися природним продовженням активної співпраці в гуманітарній, військовій, дипломатичній сферах. Згодом із входженням Угорщини до Європейського союзу і НАТО починається переорієнтація її економіки на європейський та американський ринок з метою їх завоювання.Наведені факти дозволяють стверджувати, що угорсько – українські контакти були послідовними взаємовигідними та продуктивними. Фактично обидві сторони у доволі короткі терміни визначили та документально закріпили умови співпраці, ставши надійними партнерами та намагаються поглиблювати відносини. Між двома державами проводиться “політика корисного сусідства”. Угорщина і Україна мають набагато більше спільного ніж відмінного, тому динаміка їх відносин є перспективною та багатообіцяючою. В цілому перспективи розвитку угорсько – українських відносин сьогодні залежить від швидкості економічного розвитку України.