СПАДОК АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО В КИЄВІ
Прийом зорової аналогії заснований на дії одного із спільних методів наукового пізнання - методу аналогії. Прийом аналогії побудований на порівнянні: а) даного об'єкту з фотографією або малюнком іншого аналогічного об'єкту; б) спостережуваного об'єкту з тими об'єктами, які екскурсанти спостерігали раніше. Механізм дії цього прийому полягає в тому, що екскурсовод "ставить" перед екскурсантами два об'єкти, причому лише один з них фізично знаходиться перед їх очима. Прийом зорової аналогії складніший, ніж прийом зорового порівняння. При зоровому порівнянні зіставляються схожі між собою будівлі, споруди, монументи, рослини, пам'ятні місця, портрети, такі, що знаходяться в даний момент перед екскурсантами. Завдання екскурсовода що використовує цей прийом при показі об'єкту - привабити екскурсантів до активного пошуку аналогії, викликати в пам'яті уявлення про зовнішній вигляд аналогічного об'єкту, який вони бачили на колишніх екскурсіях. При цьому у кожного екскурсанта може бути своя аналогія.
Прийом перемикання уваги. Після спостереження об'єкту екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт (наприклад, перенесення погляду з будинку, побудованого на початку минулого століття, на нинішнє багатоповерхове або перехід спостереження панорами міста до спостереження об'єктів природи). Наявність контрасту збагачує новими враженнями. Порівняння об'єктів дозволяє краще зрозуміти спочатку спостережуваний об'єкт.
Методичний прийом руху. Слід розрізняти два поняття: "рух" як ознака екскурсії і "рух" як методичний прийом. Це різні речі.
Рух в екскурсії як методичний прийомом є рухом екскурсантів поблизу об'єкту з метою кращого його спостереження. У ряді випадків рух групи використовується для того щоб екскурсанти отримали уявлення про крутість схилу гори, висоті башти (дзвіниці, мінарету), глибини рову, відстані об'єкту і тому подібне Окрім цього рух в екскурсіях використовується як методичний прийом показу екскурсійних об'єктів окремих будівель, споруд, вулиць, архітектурних ансамблів майданів. У ряді випадків використовують сповільнений рух на автобусі довкола комплексу об'єктів. Під час такого руху комплекс спостережуваних об'єктів на очах екскурсантів як би обертається, виявляючи все нові об'єкти.
Інший варіант руху як методичного прийому - обхід довкола будівлі, споруди, пам'ятника. Рух довкола житлового мікрорайону допомагає виявити перевагу нової забудови міста, показати раціональність розташування будівель - житлових, комунально-побутових, культосвітніх і ін., виявити їх функціональні особливості. Третій варіант - рух до пам'ятника. Методично воно побудоване таким чином, що в ході пересування автобусної або пішохідної групи об'єкт починає поступово вимальовуватися, все виразніше виникаючи і збільшуючись в розмірах на очах екскурсантів. Це дозволяє екскурсоводові виявити особливості об'єкту, звертаючи на них увагу групи, підвести екскурсантів до необхідних виводів.
Показ меморіальної дошки.. За наявності на екскурсійному об'єкті меморіальної дошки екскурсоводові слід починати з аналізу об'єкту і розповіді про події, з ним зв'язаних. Лише після цього увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, яка на даному об'єкті встановлена. Якщо меморіальну дошку добре видно екскурсантам і вони вже прочитали напис на ній, екскурсоводові не слід прочитувати її вголос. Освітлення підтеми може бути почате з меморіальної дошки в тому випадку, якщо вона встановлена на будівлі (споруді, меморіалі), спорудженій на місці де сталася історична подія, тобто об'єкт, про який йде мова, не зберігся.
1.3.2. Методичні прийоми розповіді
Методичні прийоми розповіді є як би пружиною усної мови, їх основне завдання - піднести факти, приклади, події так, щоб екскурсанти отримали образне уявлення про те, як це було, побачили велику частину того, що було їм розказано екскурсоводом. Прийоми розповіді можна розділити на дві великі групи.Перша група об'єднує прийоми, пов'язані з формою розповіді (довідка, опис, репортаж, цитування). Прийоми цієї групи виконують завдання донести до екскурсантів вміст розповіді, сприяють формуванню інформації, її впорядкуванню, запам'ятовуванню, зберіганню і відтворенню в пам'яті екскурсантів.
Друга група об'єднує прийоми характеристики, пояснення, запитань-відповідей, посилання до очевидців, завдань, словесного монтажу, співучасті, індукції і дедукції. Прийоми цієї групи малюють зовнішню картину подій, дії конкретних персонажів.
Прийом екскурсійної довідки використовується у поєднанні з прийомами зорової реконструкції, локалізації, абстрагування. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостережуваний об'єкт: дату споруди (реставрації), авторів проекту, розміри, призначення та ін. При огляді додаткових об'єктів цей прийом використовується самостійно, коли виклавши довідковий матеріал, екскурсовод закінчує знайомство групи з об'єктом.