СПАДОК АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО В КИЄВІ

Всі методичні прийоми, правильне використання яких складає одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені таким чином:

- прийоми безпосереднього ведення екскурсії (показ і розповідь);

- прийоми направлені на створення умов для ефективного проведення екскурсії.

Методичні прийоми підрозділяються на декілька груп залежно від їх призначення: методичні прийоми, завдання яких - допомогти екскурсоводові встановити міцні контакти між екскурсоводом і екскурсантами; прийоми завдання яких добитися стійкої уваги аудиторії до спостережуваного об'єкту; прийоми, що закріплюють увагу до розповіді, збуджуючі у екскурсантів інтерес до певних питань; прийоми, що забезпечують зорове сприйняття екскурсійного матеріалу. У класифікації прийомів проведення екскурсії виділяються дві групи:

Прийоми показу, куди входять прийоми, які організують спостереження (вивчення, дослідження) об'єктів і що дозволяють виділити об'єкт з навколишнього середовища, з цілого; прийоми, завдання яких, спираючись на уяву екскурсантів, зробити зримими зміни в зовнішньому вигляді об'єкту; прийоми які дають можливість побачити об'єкти в потрібному вигляді, побудовані на русі - наближенні екскурсійної групи до об'єкту, видаленні від нього, русі уздовж нього.

Прийоми розповіді - це прийоми, побудовані на поясненні об'єкту, описі його внутрішнього вигляду і зухвалі у екскурсантів зорові асоціації, а також прийоми репортажу, які дають можливість зрозуміти зміни, що відбуваються в спостережуваному об'єкті, і т.д.

Практично всі методичні прийоми можна розділити на дві категорії: простіші, що створюють умови для проведення екскурсії і складніші - прийоми безпосереднього проведення екскурсій.

Методичні прийоми, як було сказано раніше, діляться на спільні, вживані на всіх екскурсіях незалежно від того, що показується і про що йде розповідь; приватні, властиві одному виду екскурсій; одиничні прийоми, використовувані при спостереженні якого-небудь одного унікального об'єкту. Такі прийоми, як правило, є "знахідкою" одного екскурсовода і не застосовуються всіма хто проводить подібні екскурсії; прийоми, використовувані в певну пору року, дня.

При використанні методичних прийомів екскурсовод повинен враховувати рівень підготовки групи (наприклад, знайомство із стилями в архітектурі, різновидами монументальної скульптури). Одні екскурсоводи використовують на практиці всі прийоми, інші обмежуються двома-трьома, треті - не використовують методичні прийоми. Якість проведення екскурсії залежить не лише від знань екскурсовода, не меншу роль грає його уміння застосовувати на екскурсійному маршруті вивчені прийоми у всій їх різноманітності. Зробити це можуть професійно підготовлені екскурсоводи.

1.3.1. Методичні прийоми показу.

Найбільш багато чисельну групу складають прийоми показу, які дозволяють спростити спостереження об'єкту, виділяють його особливості, які непомітні при звичайному огляді, дають можливість екскурсантам в думках розчленувати пам'ятник на складові частини, домислити втрачені деталі "бачити" об'єкт, що не існує в даний час, в його первинному вигляді, історичні події, які відбувалися багато років тому.

Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування пам'ятника. Він є першим ступенем спостереження об'єкту. Існують два варіанти використання прийому. Перший починається із слів екскурсовода: "А це такий-то пам'ятник, ознайомтеся з ним". Тим самим він запрошує екскурсантів самим провести первинне спостереження об'єкту, познайомитися з його зовнішнім виглядом, побачити якісь деталі. Після цього екскурсовод направляє увагу групи на визначення суті об'єкту, що дає екскурсантам можливість:

а) скласти уявлення про історичну місцевість, де відбувалися дані події;

б) представити даний об'єкт в природній обстановці;