СПАДОК АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО В КИЄВІ
Схоже, Городецький збирався будувати поруч із «Будинком з химерами» ще одну будівлю. В будь-якому випадку, він придбав сусідню ділянку землі. Подивіться, бачите сходи, що ведуть вниз, до театру Франка. Можливо, Банкова вулиця була б прикрашена на цьому місці ще одним шедевром. Але на жаль, на цій ділянці архітектор так нічого і не побудував. Восени 1911 р. він поїхав полювати до Африки. Занадто великі витрати на сафарі поставили Городецького в скрутне матеріальне становище. Влітку 1912 р. він вимушений був закласти «Будинок з хімерами». Як він думав, на деякий час, але як виявилось, – назавжди. Викупити його так і не вдалось…
В цьому втілено відгомін мисливських захоплень нашого земляка, плід його творчої фантазії, яка бунтувала проти установлених форм і традицій. Цей оригінальний і чудернацький витвір - пошук нового, незвичного в архітектурі.
За всю свою багатовікову історію Київ, напевне, не пам'ятає житлової споруди, овіяної такою кількістю переказів і легенд.
Будинок став зразком раннього модерну в Києві та найкращою рекламою застосування цементу не тільки як будівельного матеріалу, але й як матеріалу, здатного втілювати будь-які пластичні форми по оздобленню фасадів. Він і досі залишається неперевершеним взірцем унікального витвору модерну не тільки в Україні. Нині «Будинку з химерами» більше ста років. Він реставрувався на початку століття. Зараз використовується як резиденція Президента України для прийому почесних гостей. Знову ж таки оголошую 20 хвилин для самостійного огляду і прошу ваші питання.
Отож ми з вами оглянули всі об’єкти нашої екскурсії. Ви ознайомилися з творчістю найвідомішого українського архітектора – Владислава Владиславовича Городецького. Сподіваюсь взяли для себе щось нове, отримали цікаві знання. В свою чергу дякую вам за чудову компанію, за гарні і цікаві запитання, для мене це був гарна можливість поповнити свій досвід.
ВИСНОВКИ.
В ході даної роботи були проаналізовані теорія і практика екскурсійної діяльності.
Попередня робота по складанню екскурсій включає визначення її цілей і завдань, накопичення знань по заданій темі, складання маршруту і вибір об'єктів екскурсії. Практична частина включає складання технологічної карти, екскурсійної розповіді паспорта одного з об'єктів і методичної розробки маршруту екскурсії, що визначає методику і техніку ефективного проведення екскурсії. Для успішного проведення екскурсії застосовуються спеціальні прийоми показу та розповіді. Автор вважає, що для цієї теми можна використовувати майже всі методичні прийоми, але найбільш доцільно використовувати прийом зорової аналогії, прийом зорового порівняння, прийом опису та прийом запитань-відповідей.
Екскурсія, що тут представлена, розроблялась як міська, тематична, пішохідно-транспортна, короткотривала екскурсія для усіх верств населення.
Вона передбачає огляд історичних і сучасних культових споруд Києва, побудованих архітектором Городецьким. Її метою є виховання пошани і інтересу до історичного минулого Києва та персони В.В. Городецького, розширення кругозору екскурсантів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ
1.Емельянов Б.В. Экскурсоведение. – М., 1998.
2.Мальська М.П., Худо В.І. Менеджмент туризму. − Львів, 2002. − С.
3.Бархаш Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. –1934. –С. 9.
4.Любимцева О.О. Методика разработки туров. –К: Альтерпрес, 2003
5.Велика радянська енциклопедія.