Молитва. Роди і види молитви
Молячись, праведник здобуває вічну нагороду. Ісус Христос говорить (Мт. 6,6). Після своєї смерті Св. Тереза об’явилась одній монахині і сказала:
„Я була б готова витерпіти будь – які земні страждання, якщо б завдяки цьому могла зробити щасливішим своє перебування на небі настільки наскільки стане воно щасливішим через одне відмовлення молитви „Богородице Діво”.
Молитва – це поєднання праці і боротьби, тобто, вона вимагає певних зусиль. Злі духи часто намагаються перешкодити молитві, підкидаючи нам різні думки. Таким чином диявол намагається загасити нашу ревність і старанність в молитві (Св. Золот.). Той хто, незважаючи на всі перешкоди диявола, добре і щиро молиться, багато спокутує і отримує право на нагороду.
Той, хто молиться отримує вже деяке передчуття вічного щастя бо молитва робить нас веселими. Адже Св. Дух – утішитель [Йоан 14,26], котрий проганяє смуток душі. Христос обіцяє спокій спрацьованим і заклопотаним, якщо вони звернуться до нього [Мт. 11,28]. Св. Яків говорить:
„Страждає хтось між вами? Хай молиться” [Як. 5,13]. Молячись, людина передчуває радощі неба. Ніщо не може в цьому житті наповнити серце людини більшою радістю, ніж ревна молитва (Св. Верн.).
Молитва – це розмова дитини з батьком. Спробуйте й побачите, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає [Пс. 34,9].
Один день присвячений молитві, вартий більше, ніж усі роки, прожиті в розкоші і розвагах.
Хто не молиться, не може бути врятований, бо потрапляє у тяжкі гріхи [Франц Шпірого „Католицький народний катехизм”, - Львів, 1997р., ст. 565-567.]. Якщо б можна було заглянути у пекло, то ми б побачили б, що там знаходяться виключно ті, що не молилися.
„Коли сам Христос цілими ночами молився, то що ж тоді робити нам, аби здобути спасіння?” (Св. Амвр.).
Хто не молиться, не має сили протистояти спокусам. Така людина схожа на солдата без зброї, на птаха без крил. Людина без молитви – це билина, котру вітер хитає на усі боки. Хто не молиться, той вже тепер мертвий (Св. Золот.). З людиною, котра не молиться діється те саме, що з рибою, витягнутою з води або з деревом, вирваним із землі.
Людина не може постійно віддаватися земним роботам (турботам), але повинна прагнути до Бога, бо інакше загине (Св. Авг.). Саме тому Ісус Христос так часто закликає до молитви [Мар. 13,33; Мат. 26,41]. Всі народи землі моляться до своїх богів; очевидно, в серці кожної людини Бог заклав потребу молитися. Безперестанна молитва оберігає нас від злого ворога, як стіни фортеці; безперервна молитва – це міцний панцир, який береже тіло від ворогів.
Отже, виконуючи будь – яку роботу, ми повинні часто звертатися до Бога і кожну роботу розпочинати з добрим наміром на славу Божу.Розділ ІІ. „Роди молитви”.
1.1.Молитва прослави.
„Усі народи, що створив Ти їх прийдуть, поклоняться, о Господи, перед Тобою і прославлятимуть Твоє ім’я”.
(Псалом 86,9)
Оповідає старо – юдейська легенда, що коли Господь Бог сотворив світ, але ще не було людини, тоді Він запитав Ангелів, що вони думають про все, чого Він доконав. Тоді один Ангел каже: „Боже, Твої діла великі, чудні й дивні, але тут ще одного бракує. Треба, щоб у всесвіті лунав сильний, ясний, дзвінкий голос, що всюди й завжди, вдень та вночі, голосив би пісню слави і прослави Творцеві за всю його доброту”. Інші Ангели виказали ту саму думку. На те Господь Бог:
„Ваша заввага слушна так, я сотворю велике створіння і дам йому світлий розум, щоб він пізнавав мої великі діла і за те славив мене.”