Молитва. Роди і види молитви
Хто починає молитися, перестає грішити, а хто перестає молитися, починає грішити (Св. Августин). Смертний гріх і молитва не можуть існувати поруч. Молитва перероджує людину, сліпого робить зрячим, слабкого – сильнішим, грішника – святим. Грішників молитва перетворює у праведників, бо здобуває грішникові лаку жалю і навернення.
Молитвою привертаємо до себе Св. Духа (Св. Єфрем), тобто здобуваємо діючі ласки. Чим ближче в молитві наближаємося до Ісуса Христа, сонця правди, тим більше наша душа отримує від нього світлі і сили. Отже, молитва просвітлює нас і завдяки їй ми щораз краще пізнаємо доброту і велич Бога, останню мету нашого життя.
Молитва примножує наші сили, зміцнює волю і допомагає терпляче зносити життєві незгоди. Молитва – це небесна роса для душі; вона зміцнює і освіжає нашу дуну (Св. Золот). У молитві душа знаходить заспокоєння, з неї черпає нові сили. Тому ми повинні молитися після кожної тривалої роботи і перед кожною важливою справою. Сам Христос час від часу залишався на самоті, щоб помолитися, а безпосередньо перед своїми страстями довго молився на Оливній горі. Людина, котра часто молиться, ніколи не стане боягузом. Хто багато молиться, той вміє спокійно думати. Хто молиться, той розважно підходить до справ. Хто молиться, той має найліпшого дорадника в усіх справах, тобто світло Божої мудрості.
Один приклад, що наглядно показує значення молитви для нас. Група арабів – номадів з пустині була на відвідинах у Парижі. Вони перший раз у своєму житті були у великому культурному місті. Тут провідники все їм показують: Елізейські поля, вежу Айфля, гріб Наполеона, музей і т.п., але все ж не багато їх цікавить. Тільки одне захоплює всю їхню увагу, а саме, курок з водою у їхніх кімнатах у готелю. „Чи це щось не прекрасне – кажуть вони – сидиш собі в хаті, тільки покрутиш і тече вода, скільки хочеш. А на пустині того нема”. Сидять вони цілими годинами коло води і бавляться курком. При від’їзді, їхній провідник – британець завважив, що кількох з них пробували ключем відкрутити один курок. „Що ви робите? “- питає він. А вони: „Хочемо той курок узяти з собою на пустиню, там брак води, а тут тільки покрутиш і тече вода, скільки захочеш”. Провідник мусів довго їм пояснити водну систему, заки вони її зрозуміли. Цей курок з водою в хаті це знаменитий символ для нас іншого невичерпного джерела – допливу Божої ласки, що спливає на нас через молитву. Тут нема обмеження. З молитви можна користати на кожнім місці, в кожному часі, завжди і всюди. Тож радо користаймо з того животворного джерела Божої сили. Наша молитва передусім у смутку і терпінні буде для нас Божою силою і потіхою, щоб ми могли нести свій хрест життя та в усім здаватися на волю Божу.
Молитва важлива для кожної людини. Вона праведних удержує в ласці, а грішних навертає до Бога. Вона джерелом знання для розуму та джерело сили для волі. Молитва має особливіше значення і для найменшої суспільної клітини, що нею є родина [О.Ю.Я.Катрій ЧСВВ ст. 43-45.]. „Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них” [Мат. 18,20.].Молитва – це нагода відкрити Бога. Тому – то коли твоє серце перебуватиме в спогляданні трансцендентності Бога і наближається до нього через молитву, ти спробуєш смачність Божества. Під час молитви Бог звільняє твоє серце від суцільної заслони людського розуму і об’являє тобі свій промисел, згідно з яким Він провадить всі сотворіння і твоє власне життя через різні події, що відбуваються протягом років. Коли під час молитви багато разів з любов’ю звертаєш свій погляд на лик Ісуса Христа, не маючи іншого наміру, як тільки любити Бога й віддати йому славу, тоді твоя душа звільняється від щільної заслони розуму і ти відчуваєш славу Божої природи у Христі: „Бо Бог освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа” [2кор. 4,6]. Під час споглядання Христа у молитві Бог дає тобі численні очі херувима, щоб твоє серце „сяяло пізнанням слави Бога”. Тоді твоє серце настільки розпалюється Божим вогнем, що ти нездатний у цій благословенній миті чинити щось інше, як безупинно й невтомно славити Бога [Матей ель Мескін ст. 59-61.].
Молитва утримує праведника у стані ласки, оберігаючи його від спокуси і гріха. Молитва відганяє спокуси диявола. Спокуса затьмарює наш розум і послаблює волю, молитва просвітлює розум і зміцнює волю. „Дія молитви така сама, як дія води на вогонь” (Св. Золот.). Молитва – це щит, від котрого відбиваються вогняні стріли диявола (Св. Амвр.). Молитва – це рятівний якір для тих, чия душа знаходиться в небезпеці (Св. Золот.). коли ми молимося від нас втікають дияволи. Завдяки молитві праведник виробляє в собі багато чеснот. „Хто вміє добре молитися, вміє також добре, жити” (Св. Авг.). Людина віддана молитві, відзначається багатьома чеснотами (Бона). Хто постійно розмовляє з Богом, стає подібним до нього.
Завдяки молитві праведники здобувають відпущення тимчасових покарань за гріхи і вічну награду.
Молитва піднімається до неба і на землю сходить Боже милосердя (Св. Авг.). Молитва стримує Божий гнів (Св. Авг.). Завдяки лише одноразовому щирому відмовленню молитви, Отче наш, можна відкуповувати усі повсякденні гріхи цілого дня (Св. Авг.). З багатьма молитвами пов’язаний відпуст, тобто завдяки їй можна швидше здобути відпущення тимчасових покарань за гріхи, ніж завдяки окремій дотичній молитві.