Партійно-політичний спектр сучасної України. Центристські партії
Основа організаційної побудови: виборність усіх керівних органів; право об’єднуватись у фракції. Партія будується за теріальної ознакою. Дозволяється асоційоване членство. Вищий орган - з’їзд. Він обирає Голову партії, Політраду КДП, контрольну раду.
VI. Ліберальна партія україни. (ЛПУ)
Лібералізм як ідеологія прогресивно настроєної інтелігенції в Україні сформувався не на голому місці. Це був складний еволюційний процес, який мав свої ідеологічні джерела і грунтувався на реальній ситуації в Україні. Почавши з Кирило-Мефодіївського товариства у 40-х рр. ХIХ ст., український лібералізм поступово перетворився на досить потужну політичну силу. На початку ХХ ст. виникли такі ліберальні формації як Українська Демократична партія (УДП), Українська радикальна партія (УРП) і пізніше - Українська Демократично-Радикальна партія (УДРП), Товариство Українських поступовців і т.д.Генеза ліберальних ідей в Україні привела до утворення ліберальних партій, які в своїй діяльності виходили із загальних принципів лібералізму, відстоювали національні права українського народу.
З проголошенням незалежности виникає і потреба створити партію, яка б об’єднала ліберально налаштованих людей. 12 вересня 1991 р. була створена Ліберальна Партія України, що її очолив відомий підприємець І.Маркулов.
ЛПУ одразу ж заявила про себе як партія здорового прагматизму. Перший період діяльності ЛПУ проходив головно у Східній Україні, де в Донецьку знаходиться штаб-квартира ЛПУ. Маючи добре фінансування (фірма «Атон» і компанія «International Busіness Ink. Ltd»), ЛПУ заснувала декілька фондів, найвідоміший - «Меценат» у Донецьку. З самого початку орієнтується на бізнесменів і інтелігенцію. Ігор Польський, президент компанії «Eastern invertmert Co» так розцінював ЛПУ у 1991 р. «Не думаю, щоби бізнесмени кинулись у Ліберальну партію України, оскільки не бачу достатніх гарантій для доцільности подібного кроку. Проблематично, чи зможе ЛПУ - «партія підприємців і творчої інтелігенції» - стати тією політичною силою, на яку захочуть спертися ділові люди... На установчому з’їзді ЛПУ проголошено завданням партії привертання і використання інвестицій. Але західні інвестори ніколи не вкладуть кошти у проекти, які не забезпечені політичною і економічною стабільністю. Така партія не може гарантувати інвестиції...” 1). З 1992 р. ЛПУ шукає шляхи виходу на всеукраїнську політичну арену. Виходять численні інтерв’ю керівників партії у пресі, на телебаченні, влаштовуються пишні презентації та благодійницькі акції. У той же час ЛПУ проводить роботу серед молоді, засновуючи стипендії, а також привертаючи студентів до політичної діяльності.
ЛПУ виступає активним ініціатором економічних реформ в Україні, пропонуючи свої шляхи виходу з кризи. З виходом на всеукраїнську арену ЛПУ еволюціонувала. Спершу ЛПУ виступала за федеративний устрій України, за надання російській мові статусу державної. У 1993 р. ЛПУ виступила як партія, що підтримує так званий м»який федералізм з максимальним правом регіонів на самоврядування; відмовилась від безумовної вимоги надання російській мові статусу державної. Але ЛПУ все ж підтримувала ідею подвійного громадянства.
Мета ЛПУ - створення правової держави, децентралізація державного управління територіями, наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями, які надавали б можливість реалізувати потенціал регіонів. Форма реалізації - на основі принципів адміністративної автономії за умови обов’язкового збереження територіальної цілісності України.
Розвиток соціяльно-орієнтованої економіки ринкового типу, що забезпечує стійкі темпи росту та економічну рівновагу. Завдання держави: забезпечення вільного розвитку ринку, заохочення конкуренції, запобігання монополізму, структурна перебудова народного господарства. Приватна власність на землю, розвиток фермерських господарств при державній підтримці. ЛПУ - за суспільство рівних можливостей, а не рівного споживання.
Основа соціальної бази ЛПУ - підприємці та творча інтелігенція. З інтерв’ю І.Маркулова: «На кого орієнтується ЛПУ в суспільстві? - Сьогодні, якщо ми не зробимо акцент на пріоритет розумової праці перед фізичною, якщо ми не зрозуміємо й не оцінимо істинної значимости інтелігенції, - то нам нелегко прийдеться в майбутньому...” 2).
ЛПУ отримала визнання і у влади. І.Маркулов став головним радником прем»єр-міністра України. 20-21 травня у Києві відбувся перший з’їзд Ліберальної партії України. 157 делегатів репрезентували на ньому 11 регіонів України, де у ЛПУ було 10 тисяч фіксованих і 40 тисяч нефіксованих членів. На I з’їзді ЛПУ президентом партії був обраний знову І.Маркулов. Тоді в партії нараховувалось:
- підприємців - 17,6%