Альтернативні тести з Філософії
24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? Так визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Дж. Бруно, Спіноза, Сковорода. Згідно з пантеїзмом Спіноза важав що Бог неіснує окремо від природи, а розчиняється в ній. З точки зору спінози світ – нескінчена природна субстанція яку він ототожнює.І. Альтернативні тести (25-30)
25. Чи визнає апологетика античну філософію? Так визнає оскільки апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Ісуса Христа. Апологети тобто раньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор) широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів та вчених.
26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? Так. Схоластика надзвичайно широко використовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття бога так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П'єр Абеляр), так й представники пізньої схоластики( 13-14ст. Фома Аквінський, Дуне Скот, Вільям Оккам та ін.).
27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? Так визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. "лекции по истории философии", в Сирії, особливо в таких містах як Бейрут, Антіохія, Едес існували потужні наукові центри, які становили собою з'єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагірита (Альфарабі, Авщенна, Аверроесь). Речі повсякденого світує чимось менш досконалим і становить копію оригіналу. Цим оригіналом є ідея.28. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди. Щож до матерії то вона являє собою “нульове буття”, активно співіснують та взаємодіють. З поглядами Платона з первиним у бутті виступають абстрактні поняття – наз. “універсальними”. Ідеї за Платоном є речі що позбавляють простор часового обмеження від матеріальних йіностей і досконалостей.
29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Так погоджуються, бо їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї(поняття).
30. Чи може об'єкт пізнання існувати без суб'єкту пізнання? Так. Об'єкти існують незалежно від того чи сприймаються вони об'єктами, чи ні. Субєкт і обєкт не слід сплутувати з поняттями “субєктивне” і “обєктивне”, де останє є первиним що до субєктивного і незалежить від нього. Між субєктом і обєктом існ. Тісний взаємозвязок. Субєкт – обєкт. Активність іде від субєкту, а зміст активності від обєкту. Субєкт не вносить змістовність якщо є пізнавальний процес, то є субєктивність і обєктивність. Субєкт – окрема люд. Група люд., людство. Субєкт характеризується: активністю, цілеспрямованістю, свідомістю. Обєкт – частина природи що попала в сферу практичної діяльності людства. Обєкти бувають емпіричні і теоритичні пізнання як процес являє собою діалектичну єдність. ІІ. Альтернативні тести (31-39)
31. Особистістю народжуються, або стають? Стають. Народжуються індивідом, а особистість формуються суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням. Особистість наділена позитивною свободою бо на неї поширюється принципово моральна відповідальність за яким людина не відповідає за ті вчинки які вона не усвідомлює.
32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду. Світогляд це – система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до себе. Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Філософський світогляд дає змогу виробити таке бачення світу яке водночас і є світоглядом і теоритичним, а отже досягти людської гармонії з собою, зі своїм баченням світу й самим світом.
33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є. Якість – це внутрішнє визначення предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з буттям визначеність. Щось, завдяки своїй якості, є тим, чим воно є; і втрачаючи свою якість воно перестає бути тим чим воно є (Гегель). Якість виявляє себе через властивість. Кількість – це зовнішння , яка вже не є тотожньою з буттям. Чистим кількісним виразом є число, яке практично не повязане з якістю, незважаючи на це і кількість, і якість між собою взаємоповязані, гпрмонійно поєднані. Єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначені. Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки певним кількісним змінам. До певної міри кількісні зміни неведуть до виникнення нової якості. Кількісні міри припиняються коли міра вичерпує себе і виникає нова якість. Перехід від кількісних змін до якісних відбувається завдяки стрибкам. Стрибки розрізняють за: характером; змістом; формою їхнього появу та інше.