Альтернативні тести з Філософії
180. Неопозитивізм суб єктивний ідеалізм - 20-ті рр.. 20 ст. – Австрія - Шлік, Карнап, Нейрит, Рейхенбах, Айдукевич, Бриджмен - Аналіз і структура мови, логічний синтаксис, формалізація мови, логічна семантика, лінгвістична філософія, аналітична філософія.VII. Тест “Хто є хто” (181-186)
181. Фалес - VI ст. до н.е. – Греція – Матеріалізм - Проголосивши воду першоначалом всього існуючого, зробив рішучий крок до деміфологізації світу, до заміни міфу філософським мисленням шляхом виділення всезагального. Тим самим природа, а не надприродне розглядалася як першопричина всього сущого.
182. Анаксімандр - VI ст. до н.е. – Греція – Матеріалізм - Увів поняття першоначала всього сущого – “архе” (начало, першооснова, принцип) і вважав таким першоначалом апейрон. В апейроні боротьба гарячого і холодного породжує космос. Висловив здогади про збереження матерії та еволюційний розвиток живого.
183. Анаксімен - VI ст. до н.е. – Греція – Матеріалізм - За першооснову світу вважав повітря, яке є нескінченне, вічне, рухоме. З нього, як з першоматерії, походить все суще і знову до нього повертається.
184. Геракліт - VI-V ст. до н.е. – Греція - Матеріаліст-діалектик - Першоосновою світу вважав вогонь, бо він найбільше здатний до змін і руху. З вогню все виникає закономірно і закономірно зникає. Життя природи – неперервний процес змін і розвитку, де протилежності переходять одна в одну. Цим процесом керує природня необхідність – логос. Боротьба протилежностей – “батько всього і цар всього”. “Все тече, все змінюється”, “В одну і ту ж ріку не можна увійти двічі”.
185. Піфагор - VI ст. до н.е. – Греція – Ідеалізм - Першоначалом світу вважав число. Числові співвідношення складають сутність світу, тому пізнання світу можливе тільки через число, бо “число є всім”. Для вчення Піфагора характерні символізм і містика чисел. Піфагор і його школа зробили великий внесок у розвиток математики й астрономії.
186. Сократ - 469-399 до н.е. – Греція – Ідеалізм - Основою пізнання може бути тільки самопізнання, бо природу пізнати неможливо. Шляхом самопізнання людина доходить висновку, що бути добродійним ліпше, ніж робити зло. Великою заслугою Сократа було те, що він здійснив поворот від матеріалістичного натуралізму до проблем етики, а також те, що він визначення понять вважав визначенням сутності досліджуваного предмета для цього він розробив концепцію діалектики “маєвтику” яка являла собою мистецтво дослідження понять шляхом зіткнення протилежних суджень в результаті чого народжувалася істина.VII. Тест “Хто є хто” (187-191)
187. Платон - 427-347 до н.е. – Греція - Ідеалізм (об’єктивний) - Розробив вчення про ідеї як справ-жне, істинне буття. Хоча матерія, за Платоном, не має дійсного буття, а породжується світом вічних і незмінних ідей, вона є джерелом одиничності і мінливості, смертності і народжуваності, вона, як і ідеї, є вічною. Пізнання розглядав як анамнез (пригадування). Розробив концепцію ідеальної держави, на чолі якої повинні стояти філософи.
188. Епікур - IV-III ст. до н.е. елінізм – Греція – Матеріалізм - Визнавав вічність матерії, яка наділена здатністю до саморуху. На відміну від Демокріта поруч з необхідністю визнавав існування випадковості. Сенсуаліст. Дав наївно-матеріаластичне пояснення процесу пізнання, розглядаючи відчуття як невидимі форми речей, що діють на органи чуття пізнання має своїм завданням звільнити людину від невігластва і краху перед богами і смертю, без чого щасття людини неможливе. Людина повина обходитися най необхіднішим, тоді вона буде вільною і не відкого незалажною., а це і є щасття людини і мета її життя. Основа життя – уникнення страждань, радість і насолода, безтурботний стан душі, веселість духа (йдеться не про грубі тілесні насолоди, а про насолодоу свободою).
189. М. Кузанський - XV ст. - Німеччина м. Куза - Ідеаліст, богослов - Основний внесок у філософію – учення про збіг протилежностей, яке містило у собі плідні діалектичні ідеї. Плідною є також його критика обмеженості розсудкових протиставлень; висловив методологічне значення математичних понять для пізнання природи; наблизився до відкриття нескінченно малих величин; поставив питання про межі застосування закону несуперечності в математичному пізнанні.190. Боецій - V-поч. VI ст. - Італія м. Рим – Неоплатонізм - Головний внесок у філософію – переклад творів Аристотеля латинською мовою і їх глибоке коментування; вироблення латинської філософської термінології: створені ним терміни згодом стали основою загальноєвропейської і міжнародної філософської термінології.
191. Конфуцій (Кун Фу-цзи)- V-IV ст. до н.е. – Китай - Ідеалізм (релігійно забарвлений) - Розробка етичних принципів і правил поведінки в найрізноманітніших ситуаціях (церемоній). Основний етичний принцип: “Не роби іншому того, чого не хочеш, щоб зробили тобі.”VII. Тест “Хто є хто” (192-195)