Альтернативні тести з Філософії
212. Аристотель – Античність - Стародавня Греція, м. Стагіра - Школа перипатетиків - Вчення про матерію і форму, чотирьох першопричинах, законах логіки і силогізмах, формах політичного устрою.
213. Аверроесь(Ібн Рушд) - Ісламське відродження. ХІІст. - Кордовський халіфат, арабський філософ - Східний перипатетизм - Вчення про зв'язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества.
214. Мозес Маймонід - Середньо¬віччя XI-ХІІ ст. - Кордовський халіфат, Марокко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель) - Східний перипатетизм - Вчення про синтез відкриття і умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма.
215. Авіценна (Абу Алі Ібн Ссіна) - Ісламське Відродження Х-ХІст. - Середня Азія - Східний перипатетизм - Вчення про універсали, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природних умов на здоров’я людини
216. Фома Аквінський - Пізньо-середньовічна схоластика - Південна Італія, м Акуїно, Франція, М.Париж - Покатоличений арістотелізм, томізм - Вчення про 5 доведень буття Бога, тлумачення людини як неповторного індивіду, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов я, філософію як служницю теології
217. Лао-Цзи - Стародавня філософія – Китай - Стихійна діалектика, наївний матеріалізм - Вчення про всезагальний закон "дао", неможливість діяти всупереч його, етичну норму дао-де , східну традицію діалогу між вчителем і учнем.
218. Августин - Раннє середньові¬чия - Римська імперія, Північна Африка - Латинська патристика - Вчення про анититезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання.
219. Мішель Монтень - Відроджен¬ня – Франція - Скептицизм, гуманізм, антропо-Центризм - Вчення про суб"єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об є.ктивне "природне" тлумачення людини. Афористична форма філософствування: "Природа найкращий вчитель", "Благорозузміння - краща доброчесність".VIIІ. Тест “Хто є хто” (220-227)
220. Джордано Бруно – Відродження - Італійський філософ – Натурфілософія - Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів.
221. Спіноза - Новий час – Нідерланди – Пантеїзм - "Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мислення і протяжність, свободу як зрозумілу необхідність, етику людини, що керується тільки розумом.
222. Кант - Доба німецької класичної філософи – Німеччина – Агностицизм - Космогонична гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і "речі у собі", що принципово не можна пізнати,, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку категоричний імператив.
223. Руссо - Просвіт¬ництво – Франція - Метафізичний матеріалізм - Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом.
224. Карл Маркс - ХІХ ст. – Німеччина, Англія - Діалектичний і історичний матеріалізм - Вчення про суспільно-економічну формацію, приватну власність як основну причину відчудження праці, суспільну свідомість як відображення суспільного буття, філософію як засіб перебудови світу, людину як комплекс суспільних відносин, соціалістичну революцію.225. Ф. Енгельс - ХІХ ст. – Німеччина - Діалектичний і історичний матеріалізм - Вчення про діалектику природи, класифікацію форм руху матерії і науки, походження приватної власності і державу.
226. Л. Фейєрбах - XIX ст.. - доба німецької класичної філософії – Німеччина - Антропологіч-ний матеріалізм - Вчення про філософію як науку біологічну природу, людини, детермінацію історії релігією, зв’язок "Я" і "Ти", метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові.
227. Гегель - Доба німецької класичної філософії – Німеччина - Об’єктивний ідеалізм - Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза - антитеза, синтезVIIІ. Тест “Хто є хто” (229-237)