Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови
1. усвідомлення і прийняття учнем соціальної необхідності вивчення іноземної мови.
2. Формування в учнів особистісних потреб вивчення іноземної мови.
3. Задоволення від самого процесу навчання.
Велика роль, яку відіграє сам учитель.
ПідсумокПідводячи підсумок даної роботи, треба сказати, що проблема мотивованості навчання порушується у роботах багатьох вчених, педагогів-новаторів, вчителів-методистів. Опрацьована мною література, праці видатних педагогів і психологів привели мене до висновку, що без глибокого вивчення теми мотивованості навчання, жоден вчитель не в змозі спланувати і провести хороший урок. Спостерігаючи уроки вчителів ЗОШ№1 м. Коломия, я змогла пересвідчитися, що проблема мотивації є дійсно однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови. Адже мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою. Наближення мовної діяльності на уроці до реальної комунікації дає можливість використовувати мову як засіб спілкування, підвищує інтерес учнів до навчання і до мови, яку вони вивчають. Для того, щоб урок був вдалим і плідним, вчитель повинен ретельно до нього підготуватися, зваживши всі мотиви і враховуючи мотиваційну сферу кожного учня зокрема. Педагоги-новатори пропонують записати урок на плівку для того, щоб проаналізувати його пізніше зі сторони. Такий підхід гарантує істинну мотивацію, а також справжню внутрішню активність учня. При наявності внутрішньої активності, не потрібно ніяких додаткових прийомів активізації,бо учень вирішує мовно-розумову задачу, яка зачіає його як особистість, і сам охоче вступає в контакт. В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів:
потреба в спілкуванні як така, властива людині як істоті соціальній;
потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба “втрутитись” в дану мовну ситуацію.
Основи для виникнення комунікативної мотивації можуть бути закладені при постановці задач уроку, при відповідному змісті і відповідних організаційних формах уроку. Все це опосередковується вчителем і залежить від його стилю роботи. Принципово важливо підкреслити, що комунікативна мотивація забезпечує не ззовні, а в межах самого комунікативного методу.
Названі в даній роботі види і підвиди мотивації є потенцією в деякій мірі. Чи будуть пробуджені ці сили, що тонізують навчання, чи перетворяться вони в реальну рушійну силу процесу навчання, залежить від вчителя.
При написанні даної роботи, я опиралася головним чином на роботу вчителів школи з поглибленим вивченням англійської мови. Але мотивація має велике значення у навчанні іноземної мови взагалі, а вчителеві важливо своєчасно зберегти, збудити і підтримати її. Тому методичні рекомендації, запропоновані в даній роботі, на мій погляд, будуть корисними для всіх вчителів іноземної мови, що прагнуть зробити процес навчання цікавим і максимально корисним для своїх вихованців.
Бібліографія
1.Артемов “Психологія навчання іноземним мовам в школі”
2.Біляєв Б.В. “Нариси з психології навчання іноземним мовам”
3.Бондаренко С.М. “Урок – творчість вчителя”.
4.Вишневський О.І. “Діяльність учнів на уроці англійської мови” Київ 1989р.
5.Зимня І. А. “Методи інтенсивного навчання іноземним мовам” М. 1979
6.Китайгородська Г. А. З книги “Активізація навчальної діяльності” Випуск ІІ М. 1982.