Мiжнародна економiка
В 1998р. баланс товарів зводився з негативним сальдо в сумі 2584 млн. дол. При чому, сальдо торг балансу з країнами СНД та Балтії склало -3767 млн. дол., а з іншими країнами світу + 1183 млн. дол. Негативний баланс товарів значною мірою покривався позитивним сальдом торгівлі послугами (+ 1377 млн. дол.).
Дефіцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порівняно з 1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це відбулося за рахунок скорочення як обсягів Е, так і імп, при чому темпи скорочення імп перевищували темпи скороч Е.
Значною мірою за рахунок зменшення дефіциту торговельного балансу скоротився у 1998р. порівняно з 1997р. і дефіцит рахунку поточних операцій (з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)
125. ПРОБЛЕМА ДИВЕРСИФІКАЦІЇ МІЖНАР ТОРГІВЛІ.
Укр має певні диспропорції в географічній структурі зовнішньої торгівлі, що обумовлює нагальну необхідність її диверсифікації.
Щодо географічної структури товарн Е, то прокат надходить переважно до Китаю та Зах Європи, до зах Європи експортується також текстиль та вироби з нього, прод хім галузі; до країн СНД - с/г та хім прод.
Укр Е до ЄС жорстко квотується, а угода про вільну торгівлю між ЄС та Турцією яввляє собою загрозу для конкурентоздатності укр прокату на європейському ринку. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що відображається у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти на У з метою закриття ЧАЕС. Нормальним для структури імпорту розвинутої країни є переважання пит ваги сировинної продукції та невелика частка чистого імпорту готової продукції (тобто Е гот прод =І гот прод).
Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.
126 МАСШТАБИ, СТРУКТУРА І ДИНАМІКА ПІІ В ЕКОНОМІКУ УКР.
За період з 1994 по 1998 ПІІ в Укр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн. дол. або в 5,75 рази.
Головні інвестори - країни ЄС (902,4 млн. дол. або 32,4% заг обсягу ПІІ) , США (18,3%), РФ (6,7%), Корейська республіка (6,7%), Кіпр (5,4%), Швейцарія, Ліхтенштейн, Канада, Польща та Угоршина. В 1998р. загальна частка цих країн в обсязі ПІІ в Укр складала 80,9%.
В галузевій структурі економіки Укр станом на 1998р. найбільша питома вага ПІІ припадала на харчову промисловість (21%), внутрішню торгівлю (15,8%), машинобуд та металооброб (12,7%), фінанси, кредит, страхув (7,1%), хім пром (4,4%), будівництво (4,1%), Ох здоров”я та соц забезпечення (4%), транспорт (3,1%).
Об”єктивною але не дуже позитивною тенденцією є те, що ПІІ надходили переважно до най більш конкурентоздатних галузей економіки Укр (металургія, машбуд, енергетика, хім пром, харч пром та комунікації), і майже не надходили до інших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та круп”яна), які більш гостро відчувають нестачу фін ресурсів.
За період з 1994 по 1998 в харч пром спостерігалось збільшення ПІІ в 11,21 рази, внутр торгівлі - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фінансах, кредит, страхув - 17,24, хім пром - 5,84, будівництві - 7,7, Ох здоров”я та соц забезпеченні - 32,7 .
Проте, обсяги ПІІ недостатні для, стабілізації розвитку економіки, забезпечення стабільного зростання на основі суттєвих позитивних зрушень в процесі розширеного сусп відтворення, для виходу із затяжної економічної кризи. Укр не змогла створити сприятливого інв клімату головним чином, через наявність проблем пов”язаних з перехідним періодом, і, перш за все, з високим рівнем політичної нестабільності. Поряд із залученням ПІІ сьогодні не слід недооцінювати значення внутрішніх джерел інв, а тому необхідно забезпечити стабільність фін -кредитної сфери та реальний захист прав дрібного інвестора, заощадження якого, будучи вкладеними у ЦП або на банк депозити становлять вагому частину джерел валових внутр інв у розвинутих країнах.