Мiжнародна економiка

Взагалі ПЕ – це особливий стан в еволюції економіки, коли вона функціонує в період переходу від однієї історичної сходини до іншої. Вона представляє собою проміжний стан суспільства, відображає циклічність економічного розвитку.

ПЕ більше характерна в даний період для країн постсоціалізму. Вона була обумовлена нездатністю адміністративно комадн економіки забезпечити стійкі темпи економічного розвитку. Зміни які відбуваються в ПЕ є переважно змінами розвитку а не функціонування, як це характерно для системи що склалася. Головними рисами ПЕ є: змінність, нестабільність, що носить безповоротний характер. Вони не просто тимчасово порушують стійкість системи, а послаблюють її, вона поступова уступає місце іншій економічній системі; для ПЕ, що представляє собою суміш старого і нового, характерно існування особливих перехідних економічних форм. Такою, напр, сьогодні є акціонерна форма власності, яка лише зовні співпадає з тою що в розвиненій ринковій економіці; особливий характер протиріч. Це протиріччя нового і старого, протиріччя різних, стоячих за тими чи іншими суб’єктами відносин, прошарків суспільства. Зміни що проходять в ПЕ, ведуть до зміни екон системи, а в соціально-політичному плані перехідні епохи часто супроводжуються різким загостренням протиріч, які приводять до соціально-політичних потрясінь; історичність, що обумовлено особливостями економічного розвитку окремих країн.

ПЕ базується на різних типах і видах власності, різних формах господарювання. В ПЕ розвиток отримують змішані виробничі структури: державно приватні підприєства, СП, на базі націонал та іноз.

В ПЕ, з однієї сторони, відбувається зміна ступеню держ втручання в економіку та державне регулювання екон процесів губить всезагальний характер. З іншої сторони, міняються форми і методи держ регулювання, непригодні для держ рег-ня економіки в перехідний період. Проте в ПЕ роль ДРЕ більш значима ніж в склавшихся ринкових системах.

24. ТЕОРІЇ ТОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ І МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ.

Поява теоретичних моделей повязана з процесами регіональної економічної інтерграції у 60-70х. До них відносять:

теорії тарифів

теорія митних союзів

теорії економічних та митних союзів.

загальні теорії міжнародної економічної інтеграції

Зараз в світовій практиці превалюють теорії відкритої економіки. Вони ефективно працють в зрілих економіках. Для країн, що розвиваються необхідні селективні підходи. Для перехідних економік необхідна певна поступовість та етапність у лібералізації та переході до відкритої економіки.

Види політики: Вільна торгівля, лібералізм (розширення свободи економічних дій, скорочення кількості та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами), протекціонізм, неопротекціонізм (сучасні обмеження на міжнародну торгівлю, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм обмеження небажаного імпорту або замість них), обґрунтований (селективний) протекціонізм захист окремої галузі економіки, групи підприємтсв, а не всього національного виробництва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами товарів. Автаркія – політикаекономічного відокремлення країни, спрямована на створення замкненої, незалежної економіки, здатної забезпечити себе усім необхідним самостійно.МИТНА СПРАВА

Рівні інтеграції. На мікро рівні виділяють горизонтальну інтеграцію, що має місце при злитті фірм, що виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання ++прибутку. При цьому в різних країнах виробляють аналогічну продукцію (Exxon, Mobil, Texaco).Вертикальна інтеграція передбачає об΄єднання фірм, що функціонують врізних виробничих циклах. Є інтеграція 1. “вниз” (приєднання постачальників), 2. “вгору” (приєднання споживача), 3. невиробнича інтеграція “вгору”, що включає сферу розподілу.(Chrisler, General Motors, Honda, Toyota)

На макро рівні інтеграція набуває форм регіоналізму.