Мiжнародна економiка
за х-ром д-сті: оперативно діючі, координуючі, консультативні;
за терміном д-сті: постійно діючі, періодично діючі, тимчасові.
Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар. п/п-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац-ні та ТН корпорації.
4. ПРИНЦИПИ МЕВ І ПОЛІТ СЕРЕД-ЩЕ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ.
Розглядаючи усю сук-сть принципів розвитку МЕВ, доцільно розділяти їх на 2 групи: загальні і специфічні.
Заг. принципи розвитку МЕВ:
1. Еволюційність міжнар. ек. процесів, без силового навязування співробітництва, без підштовхування до цього.
2. Системність розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рівномірний розвиток усіх її взаємодіючих елементів і звязків.
3. Еквівалентність обміну, тобто взаємовигідність ек. звязків для 2-х і більше партнерів.
Деякі автори ще виділяють такі гол. принципи МЕВ як:
- неконфронтаційність МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основі компромісних кроків назустріч один одному;
- розвиток МЕВ на наук. грунті, у відп-сті з обєкт. з-нами, на базі наук. досліджень і прогнозів, щоб не допускати дизбалансу світ. ек-ки;
- спільне вирішення глоб. проблем людства.
У суч. міжн. праві діють такі заг. принципи міжн. співроб-ва:
1.принцип суверен. рівності держав;2.принцип невтручання, що означає заборону прямого чи посередгього втручання з довільних причин у внутрішні та зовнішні політ., ек. та інші справи довільної держави;
3.принцип рівноправності та самовизначення народів;
4.принцип співроб-ва держав для забезпечення міжн. миру і безпеки, розвитку ПС, культури і т. д.;
5.принцип поваги прав людини;
6.принцип добросовісного (сумлінного) виконання міжн. зобовязань.
Специфічні принципи розвитку МЕВ конкретизують зміст заг. приципів.
Основні з них:
•кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політ., соц., ек. й культ. c-ми;
•повинен бути вільний доступ до моря і від нього для країн, що його не мають;
•взаємна і справедлива вигода для співроб-ва;
•надійність і конвертованість валют;