Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу
Гострі лейкози поширені повсемісно, в різних країнах. На їх долю припадає від 40 до 90% всіх випадків лейкозів. Чоловіки і жінки хворіють з однаковою частотою. Гострі лейкози зустрічаються в усіх вікових групах, але у дітей і людей старшого віку – найчастіше серед усіх гемобластозів.
У дорослих 80% гострих лейкозів складають мієлобластний і мієломонобластний варіанти, у дітей до 90% випадків припадає на гострий лімфобластний лейкоз [16].
Гострий лейкоз – це неконтрольована проліферація клітин білої крові на ранніх стадіях дозрівання. Визначається при наявності більше 30% бластних клітин в мазку кісткового мозку [22].
Початковий період гострого лейкозу характеризується або безсимптомним періодом, або загальною слабкістю, недомаганням, болями в кістках і суглобах, субфебрильною температурою і ці симптоми поступово розвиваються. Лише через декілька тижнів з’являються характерні ознаки хвороби. В інших випадках захворювання виникає раптово з ангіни чи гострого геморагічного діатезу на фоні високої температури.В подальшому гострий лейкоз розвивається бурними темпами з швидким наростанням основних симптомів – прогресуючої анемії, розгорнутої картини геморагічного діатезу, виснажливої лихоманки і виразково-некротичних процесів в порожнині рота і зіву [10]. Характерна для початкового періоду катаральна ангіна дуже швидко переходить в некротичну, з’являється виразковий стоматит, іноді некротично-запальний процес поширюється на слизову твердого і м’якого піднебіння, надгортанник і навіть трахею. Турбує біль в кістках і суглобах, іноді зубний біль, рихлість і кровоточивість ясен [33].
При об’єктивному обстеженні хворого звертає увагу блідість шкіри і видимих слизових оболонок. Геморагічні прояви в більшості носять характер обширних крововиливів в шкіру і підшкірну клітковину, чи профузних кровотеч з слизових оболонок. Можливі також субкон’юнктивальні крововиливи в сітківку ока і головний мозок. Рідше спостерігаються точкові геморагії на шкрі і слизових оболонках. В виникненні геморагічного діатезу основна роль належить тромбоцитопенії. Разом з цим має значення ураження судинної стінки, обумовлене лейкемічною інфільтрацією останньої, а також порушення коагуляційних властивостей крові, що в сукупності визначає важкість геморагічних проявів при гострому лейкозі [18].
Частими (особливо у дітей) є різноманітні ознаки ураження нервової системи – головні болі, головокружіння, симптоми подраження мозкових оболонок, ураження окремих черепно-мозкових нервів [10].
Внаслідок глибоких дистрофічних змін в міокарді серце збільшене в розмірах, пульс частий і малий, артеріальний тиск різко понижений. На електрокардіограмі спостерігаються ознаки вогнищевого ураження міокарду [7]. Іноді розвивається сухий чи ексудативний плеврит, виникає пневмонія, на фоні якої можливе грибкове ураження – кандідомікоз, вогнища некрозу чи лейкемічної інфільтрації в легеневій паренхімі. На фоні лейкозного процесу може розвинутись туберкульоз [22].
Розміри лімфатичних вузлів, печінки і селезінки можуть залишатися нормальними чи нерізко збільшуються. Гіпертрофія цих органів частіше спостерігається у дітей.
Збільшення цих органів обумовлено лейкемічною метаплазією, в початкових стадіях гострого лейкозу незначне і непостійне, так як ступінь розвитку метаплазії в органах залежить в основному від тривалості протікання патологічного процесу. Тільки в більш пізніх стадіях, особливо при затяжному перебігу лейкемічного процесу всі ці органи щільні і неболючі [24].
Однак спостерігаються пухлино подібні форми гострого лейкозу (приблизно до 10% всіх випадків), які з самих ранніх стадій захворювання характеризуються розростанням лейкемічних вогнищ в різних органах: лімфатичних вузлах, селезінці, сітківці ока, наприклад, при хлорлейкозі (орбітальні пухлини – хлорома), що іноді служить приводом до помилкової діагностики злоякісного новоутворення [39].
В залежності від переваги в клінічній картині окремих симптомів захворювання виділяють декілька клінічних варіантів гострого лейкозу – анемічний, виразково-некротичний, геморагічний, септичний, пухлино подібний і змішаний. Однак такий поділ є умовним, бо в більшості випадків рано чи пізно клінічні прояви стають різноманітними і хворі гинуть при розгорнутій картині лейкозу [34].
По клінічному перебігу гострого лейкозу виділяють 3 варіанти хвороби: блискавичну форму (з тривалістю перебігу не більше 1 міс.); з гострим перебігом – до 6 міс. і з затяжним перебігом – від півроку до 2 років і більше [16, 42].