Динаміка біохімічних показників крові, розподіл хворих за віком і статтю в залежності від форми гемобластозу
Статева приналежність пацієнта суттєво впливає на перебіг і проноз гемобластозів. Проведена оцінка впливу статі на перебіг ХМЛ.
У жінок хронічна фаза ХМЛ протікає з більш вираженим лейкоцитозом, тромбоцитозом і спленомеганією, ніж у чоловіків. Крім того, для жінок, на відміну від чоловіків, характерна наявність схильності до анемії в цій фазі захворювання. ХМЛ у жінок протікає з більшим об’ємом пухлинної маси, ніж у чоловіків. Більша тривалість життя чоловіків (44 міс. і 42 міс відповідно) показує, що ХМЛ у жінок протікає менш сприятливо. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, виражена спленомегалія, анемія виявлені при встановленні діагнозу відносяться до несприятливих прогностичних ознак, пов’язаних з тенденцією до зниження тривалості життя [23].
ІІ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
2.1. Умови, об’єкти і методика експерименту.
Проведені дослідження мали на меті вивчення особливостей патологічного впливу гострого і хронічного лейкозів на систему кровотворення організму людини, на динаміку показників стану гемопоезу.
В якості об’єктів дослідження спостерігалася група людей різного віку і статі, хворих на гострий і хронічний лейкози.
Досліди проводилися в лабораторних умовах клінічної лабораторії Коломийського онкодиспансеру.
Досліджували капілярну, периферійну кров, яку брали для клінічного аналізу. Загальний клінічний аналіз крові включає: визначення концентрації гемоглобіну, швидкості осідання еритроцитів. підрахунок кількості клітин в 1 л крові, визначення кольорового показника, а також вивчення морфологічних особливостей клітин в фарбованих препаратах з підрахунком лейкограми.
Забір крові хворим проводився натще, о восьмій годині ранку за загальноприйнятим методом.
Для визначення концентрації гемоглобіну візуальним методом користувалися гемометром Салі. При змішуванні крові з соляною кислотою гемоглобін перетворюється в солянокислий гематин. При цьому червонуватий колір рідини переходить в коричнюватий (бурий). Розчин розвели до кольору стандарту, який відповідає певній концентрації гемоглобіну. В нормі концентрація гемоглобіну 120-140 г/л.
Для визначення концентрації гемоглобіну також можна користуватися гемоглобінцианідним методом. при цьому кров змішується з трансформуючим розчином – дослідна проба – і вимірюється на фотоколориметрі проти “холостої” проби. Вміст гемоглобіну розраховується згідно калібровочному графіку, побудованому по стандартному розчину гемоглобінцианіда, чи по формулі:
, де
Едос. і Ест. – екстинкція дослідної проби і стандартного розчину;
С – концентрація гемоглобіну в стандартному розчині, мг %;
К – коефіцієнт розведення крові;
0,001 – коефіцієнт для перерахунку мг % в г % ( 1 г на 100 мл крові).
Для визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) користувалися капіляром і штативом Панченкова. Кров з цитратом натрію набирали в капіляр і залишали на 1 годину в штативі Панченкова в вертикальному положенні, після чого по поділкам капіляра визначали величину стовпчика плазми, який відстоявся. ШОЕ виражається в мм за 1 годину. Норма для жінок – 2-15 мм/год, для чоловіків – 1-10 мм/год.
Для визначення кількості еритроцитів в 1 л крові використовували метод підрахунку еритроцитів в 1 мкл крові з цитратом натрію при постійному її розведенні і певному об’ємі лічильної камери Горяєва. Підраховуються еритроцити в 5 великих квадратах, розкреслених на 16 малих, розміщених по діагоналі.