Догляд за тілом. Основи раціонального харчування
Дефіцит біотину може призвести до випадіння волосся, край¬нього виснаження, стомлення, сонливості, глибокої депресії, галю¬цинацій, м'язового болю і втрати апетиту, а також токсикозів при споживанні сирого яєчного білка.Вітамін Н запобігає посивінню та облисінню; знімає м'язовий біль. Важливий для підтримки здорової шкіри, оскільки регулює ді¬яльність сальних залоз і протистоїть себорейному запаленню шкіри.
Доказів токсичності не виявлено. Норма RDA не встановлена, звичайно добова потреба біотину становить 0,15-0,3 мг. Більше біотину потрібно вагітним і жінкам, які годують.
Вітамін Н відомий також як кофермент, присутній у малих кількостях у всіх живих клітинах; синтезується мікрофлорою ки¬шечника. Сирі яєчні білки містять речовину авідин, яка пере¬шкоджає засвоєнню біотину організмом, тому яйця слід їсти після кулінарної обробки.
Вітамін РР — нікотинова кислота, ніацин — одна з найважливі¬ших для організму речовин, яка стимулює організм, а також відіграє величезну роль в окислювально-відновних процесах. Входить до складу ензимів, які беруть участь у відновлювальних процесах у клі¬тинах тканин. Вітамін РР необхідний для енергетичного обміну в клітинах тканин. Косметики застосовують його при загрубінні шкі¬рі, злущенні епідермісу, почервонінні і навіть при запальних проце¬сах, які виникли внаслідок активної дії сонця. При нестачі вітаміну розвивається тяжка хвороба пелагра (від італ. pette agra — шорстка шкіра). Нікотинова кислота входить до складу печінки, м'яса, моло¬ка, пшениці, риби, гороху, квасолі, сої, арахісу; у дуже незначних кількостях вона є в овочах і фруктах та у великій кількості — в су¬хих дріжджах. Розчинна у воді. Нестача нікотинової кислоти супро-воджується сверблячкою шкіри і зниженням її захисних функцій.
Добова доза вітаміну РР міститься у 250 г м'яса.
Вітамін С — аскорбінова кислота є найвідомішим вітаміном. Його нестача насамперед призводить до зниження опірності орга¬нізму проти різних інфекцій, ламкості судин, посиленої пігмен¬тації шкіри. Аскорбінова кислота має величезне значення для правильного обміну речовин; вона зміцнює кровоносні судини, поліпшує обмінні процеси в сполучній тканині. Характер її впли¬ву на шкіру визначається насамперед антиоксидантними власти¬востями (особливо в поєднанні з вітаміном Е).
Вітамін С руйнується в присутності окислювачів у нейтрально¬му чи лужному середовищі, при нагріванні. Тому під час кулінарної обробки продуктів харчування і при виготовленні овочевих і фрук¬тових консервів частина вітаміну С руйнується. Особливо швидко вітамін С руйнується в присутності залишків солей важких металів (залізо, мідь). Нині розроблено способи консервування фруктів і овочів зі збереженням їх повної вітамінної активності.
Вміст вітаміну С в деяких продуктах і потреба в ньому. Оскільки в організмі людини вітамін С не синтезується, вона повинна обов'язково вживати його з їжею. Щоденна потреба доро¬слої людини у вітаміні С становить 50-100 мг. Основними джере¬лами аскорбінової кислоти є рослини; особливо її багато в перці, хроні, ягодах горобини і чорної смородини, в суницях, полуницях, апельсинах, лимонах, мандаринах, капусті (як свіжій, так і кваше¬ній), у шпинаті. Картоплю, хоча вона і містить значно менше віта¬міну С, ніж усі перелічені продукти, варто визнати, поряд із ка¬пустою, основним джерелом постачання вітаміном С, беручи до уваги її значення в нашому харчуванні. Необхідно знати й про найважливіші джерела вітаміну С нехарчового характеру: плоди шипшини, хвою (сосни, ялини і модрини) і листя чорної смороди¬ни. Відвари з них — це майже завжди доступні засоби для профі¬лактики і лікування авітамінозу С.
Вітамін С має три специфічні особливості:
— відсутність у біологічній дії коферментних функцій, тобто відсутність ферментної системи, у яку вітамін С входив би як структурний компонент;
— участь у синтезі білкової частини ферментів, чим і поясню¬ється широкий спектр його біологічної дії;
— нездатність ендогенного синтезу в організмі.
Фізіологічне значення вітаміну С найтіснішим чином пов'яза¬не з його окислювально-відновними властивостями. Він безпосе¬редньо впливає на білковий обмін; відіграє велику роль у під¬тримці нормального стану стінок капілярів і збереженні їхньої еластичності; сприяє створенню глікогенних запасів у печінці і підвищенню її-антитоксичної функції. Високим вмістом вітаміну С характеризуються ендокринні системи (гіпофіз, гіпоталамус, надниркові та інші залози), внутрішньоклітинні мембранні систе¬ми. Найбільше вітаміну С у рибосомах та інших органелах і клі¬тинних структурах, у яких відбувається синтез білка. Вітамін С має захисну властивість щодо деяких токсичних речовин і блокує утворення в організмі токсичних сполук.Аскорбінова кислота — це могутній антиоксидант, який затримує процес старіння, перешкоджає виникненню раку і серцевих пору¬шень. Цей вітамін необхідний для підтримки нормального стану зу¬бів, ясен, кісток, хрящів, сполучної тканини, стінок капілярів. Крім того, внаслідок дії вітаміну С багато мінералів і поживних речовин проникають у клітини; він також відіграє важливу роль в утворенні колагену в організмі; попереджає утворення тромбів у венах; знижує рівень холестерину в крові; поліпшує засвоєння організмом заліза; знімає алергії і стрес, а також сприяє росту кісток і зубів.