Догляд за тілом. Основи раціонального харчування
Ці поняття дають можливість виявити всі переваги і недоліки продукту. Так, були визначені продукти — носії «порожніх кало¬рій». Вони мають значну калорійність, але зовсім не мають цін¬них складників (цукор, кондитерські вироби — у них нульові по-казники вмісту вітамінів і мікроелементів). Горілчані вироби не тільки є носіями «порожніх» калорій, а й токсичні.
Роль основних інгредієнтів їжі в життєдіяльності організму.
Білки. При розгляді проблеми раціонального харчування най¬більше суперечностей викликає питання про м'ясний білок. Відо¬мо, як завзято нападають на м'ясну їжу натуропати, але також ві¬домо й інше: м'ясна їжа сприяла розумовому розвитку людини. Було б нерозумно після цього ратувати за повну відмову від м'яса. Потреба в білках у різних індивідів неоднакова, вона залежить від інтенсивності обмінних процесів, віку, статі, географічних умов і безлічі інших причин, які вимагають індивідуального підходу.
Біологічна цінність білка залежить від його амінокислотного складу та інших структурних особливостей.
Жири. Численні дослідження показують, що при виключенні з їжі жирів чи при їх нестачі скорочується тривалість життя лю¬дини, сповільнюється ріст, знижується синтез білка, зменшується опірність організму щодо несприятливих впливів і захворювань.
Жири є носіями низки біологічно активних речовин. Найбіль¬шу біологічну активність мають поліненасичені жирні кислоти, комплекс яких називається фактором F (біологічне значення при¬рівнюється до вітамінів). Жири необхідні для нормального засво¬єння кальцію, магнію, каротину, жиророзчинних вітамінів.
Одним із найважливіших чинників, які визначають цінність жирів, слід вважати здатність жирних кислот, які входять до їх складу, забезпечувати синтез структурних компонентів клітинних мембран. З цього погляду особливо корисне вживання маслино¬вої олії.
До групи жирів належать також жироподібні речовини — хо¬лестерин і лецитин.
Доведено, що збільшення рівня холестерину в організмі зумовлене не стільки підвищеним його вмістом в окремих про¬дуктах, скільки порушенням обміну речовин, спричинене непра¬вильним харчуванням.
Антагоністом холестерину є лецитин, який сприятливо впливає на діяльність центральної нервової системи і печінки, стимулює кровотворення, підвищує опірність організму проти інфекцій і токсичних речовин, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Вели¬ка кількість лецитину міститься в гречаній крупі, пшениці, висів¬ках, квасолі, горосі, салаті. Багато лецитину є в продуктах, що містять холестерин (вершки, яйця, мозок та ін.).
Вуглеводи. Головна функція, яку виконують вуглеводи, — постачання організму енергією. Потреба в них залежить від енер¬гетичних витрат організму.Чистим вуглеводом є цукор, однак проти його вживання висту¬пають тепер не тільки натуропати, а й фахівці з харчування всіх напрямків. Зловживання цукром може викликати виникнення гі¬перглікемії, ожиріння, діабету. Вживання великої кількості цукру призводить до негативних наслідків головним чином у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, особливо в літньому віці.
Більшість натуропатів пропонують зовсім виключити цукор з раціону, замінивши його медом і фруктами.
Однак відома і роль цукру як джерела утворення в організмі глікогену — речовини, що живить печінку, м'язи і серце. Крім того цукор є найважливішим засобом нормалізації діяльності центральної нервової системи. Численними дослідженнями вста¬новлено добову дозу вживання цукру — 50 г, переходити яку не рекомендується.
Баластні речовини. У більшості продуктів рослинного похо¬дження містяться так звані баластні речовини, які не перетравлю¬ються в шлунково-кишковому тракті, — клітковина і пектин. Проте вони необхідні людині. Якщо їжа бідна на них, виникають атонія кишечника і запори. Таким чином, баластні речовини є ре¬гуляторами рухової функції кишечника.
Пектин поліпшує роботу кишечника, сповільнює гнильні про¬цеси і газоутворення, зменшує всмоктування деяких шкідливих речовин.