Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин
По-четверте, ведуть боротьбу із зневодненням та інтоксикацією організму шляхом введення всередину, підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньочеревно електролітних та ізотонічних розчинів. Ефективно діє ізотонічний розчин натрію хлориду разом з 5 %-м розчином глюкози в рівних співвідношеннях, підшкірно по 10-20 мл, або внутрішньовенно по 5-10 мл на 1 кг маси тіла тварини (за В.О. Алікаєвим і В.М. Підкопаєвим). У таких самих дозах можна вводити розчин Рингера-Локка, який складається з 9 г натрію хлориду, 0,2 г калію хлориду, 0,2 г кальцію хлориду, 0,2 г натрію гідрокарбонату, 1 г глюкози і 1000 мл дистильованої води. Ефективно діють також введенні внутрішньочеревно ізотонічні лікарські суміші, запропоновані І.Г. Шарабріним, В.А. Черкасовим, М.X. Шайхамановим та О.І. Коковіним. Такі суміші вводять телятам по 700-1000 мл, поросятам — по 100-300 мл один раз на добу протягом кількох днів (див. рецептуру).
При легкій формі диспепсії застосовують суміші № 1 і № 2, при тяжкій формі — № 3 і № 4. Одночасно з цими сумішами можна вводити телятам внутрішньочеревно по 200-400 мл цитратної материнської крові. При гіповітамінозах до сумішей додають концентрати вітамінів А (50-100 тис. МО), D (100-200 тис. МО), В1 (10-20 мг) і С (100-200 мг) (табл. 16.4).
16.4. Рецептура лікарських сумішей (за І. Г. Шарабріним із співавторами)
Для усунення інтоксикації телятам і лошатам потрібно вводити внутрішньовенно глюкозу (20-40 мл 20 %-го розчину один-два рази на добу) з додаванням 100 мг аскорбінової кислоти. При ураженні міокарда внаслідок інтоксикації міокарда терапевтичний ефект дає тіамін — вітамін В1 (за М.М. Грозманом і Д.М. Голбаном). Препарати вітаміну В1 — тіаміну бромід чи тіаміну хлорид вводять підшкірно або внутрішньом'язово у таких дозах: телятам по 50-100 мг, поросятам по 10-20 мг. В.В. Мітюшин запропонував для лікування диспепсії телят препарат регідральтан, до складу якого входять (у грамах): натрію хлориду — 3, натрію фосфату двозаміщеного безводного — 1,8, калію фосфату однозаміщеного — 8, кальцію глюконату в порошку — 10, магнію сульфату — 2, таніну — 2, сульфацилу-натрію — 2, глюкози в порошку — 100, води кип'яченої — 2000.
По-п'яте, слід активізувати захисні сили організму хворих тварин шляхом введення гамма- і поліглобуліну, застосування гемотерапії, білкових гідролізатів, новокаїнової блокади. Телятам-гіпотрофікам вводять один-два рази на добу протягом двох-чотирьох діб гамма-глобулін крові великої рогатої худоби, неспецифічні глобуліни в концентрації 5-10 % внутрішньом'язово по 1-2 мл на 1 кг маси тіла. Вводять цитратну кров матерів (внутрішньом'язово по 1-1,5 мл на 1 кг маси тіла).М.М. Грозман, Д.М. Голбан, І.Н. Терице рекомендують внутрішньовенно вводити телятам свіжу сироватку крові здорових корів з розрахунку 15-20 мл на 1 кг маси тіла на добу (дрібними дозами через три-чотири години), в суміші з 5 %-м розчином глюкози. З успіхом застосовують підшкірно або внутрішньом'язово введені білкові гідролізати (гідролізин Л-103, амінопептид та ін.) дозами 50-150 мл (телятам) в підігрітому до температури тіла стані. Застосовують також вісцеральну новокаїнову блокаду, за К. Геровим або надплевральну блокаду, за В.В. Мосіним.
По-шосте, слід створювати оптимальні гігієнічні умови утримання і годівлі хворих тварин.
Профілактика. Велике значення має організація повноцінної годівлі й гігієнічні умови утримання тварин-матерів у період вагітності, контроль рівня й характеру обміну речовин в їх організмі.
Створюють гігієнічні умови при прийманні новонароджених телят, поросят, ягнят, лошат, а також під час їх утримання, догляду та годівлі.
Гіпоглікемія поросят характеризується зниженим рівнем цукру і підвищеним вмістом метаболітів азотистого та вуглеводного обміну в крові, розвитком коматозного стану і високою летальністю. Реєструється патологія у всіх видів тварин, але найчастіше — у поросят до 10-вого віку в зимово-весняний період.
Етіологія. Основна причина захворювання — зменшення споживання молозива і молока в результаті зниження молочності свиноматок (гіпо- і агалактія) і порушення травлення у поросят. Гіпо- і агалактія у свиноматок спостерігається при неповноцінній годівлі, недостатньому забезпеченні їх водою і соковитими кормами, а також при маститах, ендометритах, інфекційному гастроентериті, ожирінні, стресі та інших захворюваннях. Причиною хвороби може бути утримання поросят у сирих і холодних приміщеннях, що зумовлює зростання обміну речовин, у першу чергу вуглеводів, витрат енергії для підтримання терморегуляції в організмі.
Патогенез. На підтримання теплового гомеостазу в організмі насамперед витрачається глюкоза крові, а потім глікоген печінки. Зниження рівня цукру в крові призводить до порушення живлення нервової системи, особливо головного мозку з подальшим зниженням загального тонусу, виникнення коматозного стану і загибелі тварин.